МІНЛИВІСТЬ ВМІСТУ КАЛЬЦІЮ У ҐРУНТАХ ПОЛІСЬКОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ ЛАНДШАФТНО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНИМИ

ОСОБЛИВОСТЯМИ

Розглянуто залежність вмісту рухомих форм кальцію у ґрунтах від геоморфологічних особливостей регіону Волинського Полісся. Виявлено ряд мінімальних значень на ділянках карстового поглинання стоку та на межі тектонічних блоків, а також максимальних значень на підвищеннях крейдового рельєфу і в зонах розвантаження карстових вод.

Dependences of the maintenance of calcium in soils from tectonic features and development of karst process are revealed. Some maximal and minimal values of this parameter are explained

Постановка проблеми. Ефективність господарського використання територій значною мірою залежить від дослідження та врахування ґрунтових, ландшафтних, гідрогеологічних особливостей регіону. Особливу увагу при цьому варто приділяти вивченню впливу екзогенних геолого-геоморфологічних процесів на стан ґрунтового покриву. На території Волинського Полісся поширений крейдяний карст, який суттєво впливає на стан карбонатно-кальцієвої системи у ландшафтах і формує до 70 % іонного стоку кальцію [6]. Відповідно ймовірним є вплив цього процесу і на вміст рухомих форм кальцію у ґрунтах. Дослідження цього питання стало метою даної роботи.

Матеріал і методика досліджень. Вихідними матеріалами для дослідження слугували результати агрохімічної паспортизації адміністративних районів Волинської області, проведеної Волинським центром "Облдержродючість", а також окремі результати попередніх досліджень тектоніки та неотектонічних особливостей [3], гідрогеології [2] та сучасних екзогенних геолого-геоморфологічних процесів [1] регіону Волинського Полісся. За даними визначення вмісту рухомих форм кальцію у ґрунтах були побудовані картограми забезпеченості по земельних угіддях окремих землевласників (переважно сільрад та фермерських господарств) у розрізі адміністративних районів (приклад на рис. 1). При цьому використано загальноприйняту градацію рівнів - від дуже низького (0-70) і низького (70-140) до високого (421-500) і дуже високого (501-1000 мг/100 г ґрунту). Значення для земель, розміщених на торфовищах, не враховувались.

У процесі виконання роботи виявилось, що досить часто наявне суттєве відносне перевищення чи, навпаки, зниження досліджуваного показника у порівнянні із сусідніми господ- дарствами, що не завжди яскраво виявлялось за прийнятої градації. Тому додатково було побудовано картосхему для всієї досліджуваної території, на якій показано відносні (локальні) максимальні та мінімальні значення вмісту кальцію у ґрунтах (рис. 2), яка й стала основою для подальшого аналізу.

Як бачимо, найбільші значення середнього вмісту кальцію у ґрунтах характерні для земель Турійського, Ковельського, Любомльського, Ківерцівського районів, більша частина яких знаходиться в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини з близьким заляганням та виходами на поверхню крейдяно-мергельної товщі. Найменші ж значення зафіксовані на орних землях Камінь-Каширського, Любешівсь- кого (високі рівні у сс. Любешівська Воля та

Судче пов'язані із попереднім вапнуванням), Маневицького та Шацького районів, де крейдяна товща перекрита потужнішим (до 10-15 м) шаром покривних четвертинних відкладів.

Разом з тим, окрім такої очевидної загальної залежності, спостерігається ряд суттєвих територіальних відмінностей значення цього показника, значну частину з яких можна пояснити ландшафтними особливостями, що пов'язані з карстовим процесом.

Найочевидніший вплив карстових явищ на стан ґрунтового покриву виявляється при утворенні поверхневих карстових лійок та западин - тоді порушується структура та цільність ґрунтового покриву, а в утворених формах рельєфу ґрунт спочатку зазнає посиленого звітрювання, а згодом -трансформації фізико-механічного складу, часто оглеюєть- ся чи набуває гідроморфних ознак. Разом з тим,

При аналізі взаємозалежності між вмістом кальцію у ґрунтах та карстовою денудацією в багатьох випадках яскраво простежується помітне зменшення вмісту на ділянках з інтенсивною закарстованою тріщинуватістю, як правило, на контакті окремих тектонічних блоків.

Так, найбільш протяжна смуга земель із низьким вмістом Са (59-76 мг/100 г) простягається субширотно вздовж Куликови- чівського розлому [3] в Рожищенському та Маневицькому районах. У Ківерцівському районі найменші значення (65-79) зафіксовані у сільрадах Мощаниці, Башликів та Грем'ячого, які розміщені в зоні контакту Тростянецького та Олександрійського неотектонічних блоків. Річка внаслідок невисокої ураженості території карстовими формами рельєфу, такий вплив є дуже локальним.

Натомість найбільшим вплив карсту є у перерозподілі водного стоку та розширенні підземних тріщин, через які відбувається зв'язок між ґрунтовим та верхньокрейдяним водоносними горизонтами, що, зокрема, відображається і на хімічному складі ґрунтів.

Путилівка, що дренує цю територію, впадає у р. Горинь на ділянці між водопостами Оржева та Деражного, на якій визначено найбільший на Волинському Поліссі рівень карстової денудації (більше 40 м3/км рік) [6].

Малі значення вмісту Са у населених пунктах вздовж р. Стохід у Камінь-Каширському районі (В. Обзир, Оленине, Рудка-Червенська, Н. Червища) пов'язані, на нашу думку, з інтенсивною закарстованістю на межі Камінь- Каширського і Червищанського неотектонічних блоків. Підтвердженням цьому є випадки утворення провалів, описані ще П.А. Тутковсь- ким у цих селах на межі ХІХ-ХХ ст. [4], та зафіксовані нами нові у с. Рудка-Червенська в 2005 і 2006 роках.

У ґрунтах населених пунктів, що прилягають до групи Щитинських боліт у Любешівсь- кому районі, серед яких наявна річка без гирла - Сліпа Турія, вміст кальцію є низьким - 70-80 мг/100 г ґрунту, що, очевидно, пов'язано із карстовим поглинанням поверхневого стоку.

Крім цього, багато із зафіксованих мінімальних значень приурочені до долин рік, зокрема Прип'яті, Стиру, Стоходу, Циру, Західного Бугу, що пов'язано головним чином із більшими перепадами висот та безпосереднім розвантаженням ґрунтових і підземних вод у їх русла.

Натомість високі показники