МЕЛЬНИК А.І., кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Чернігівський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції

ВПЛИВ АГРОХІМІЧНИХ КОНТРЗАХОДІВ НА ВМІСТ ЦЕЗІЮ-137 У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІЙ ПРОДУКЦІЇ НА ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛІССІ

За результатами радіоекологічного моніторингу встановлено, що за 15 років вміст цезію-137 у сільськогосподарській продукції на Чернігівщині знизився в 1,4-3,8 раза. Це зумовлено зменшенням забруднення радіонуклідом ґрунту, внаслідок як природних процесів (розпаду, перерозподілу і фіксації), так і зниження інтенсивності його міграції в системі"грунт - рослина" під впливом спеціальних контрзаходів.

By results of radio-ecological monitoring has been defined, that for 15 years the quantity of caesium-137 in agricultural product in the Chernigiv region became less in 1.4-3.8 times. It is caused by decrease of pollution by radio nuclide of soil, as owing to natural processes (disintegration, redistribution and fixing), and reduction of intensity its migration in system "soil-plant" under the influence of special counter-measures.

Постановка проблеми. Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи в сільськогосподарському виробництві зумовлені не тільки масштабами радіоактивного забруднення, а й генетичними та антропогенно зміненими властивостями ґрунтів у різних агроекосистемах. Нерідко визначальними факторами рівня забруднення рослин є не вміст радіонукліда в грунті, а його мінералогічний та гранулометричний склад, водний режим, фізико-хімічні та агрохімічні властивості тощо. На низку параметрів цих характеристик людина має можливість впливати шляхом проведення відповідних спеціальних контрзаходів. З огляду на це в процесі радіоекологічного моніторингу дуже важливо вивчати і враховувати всі особливості ґрунтового покриву забруднених територій.

З метою раціонального використання коштів, що виділяються на мінімізацію наслідків катастрофи, необхідно встановити найефективніші види контрзаходів, які забезпечують найвищий екологічний ефект.

Аналіз останніх публікацій. Знання джерел, швидкості та інтенсивності міграції радіонуклідів при формуванні дози є основою стратегії радіаційного захисту і застосування контрзаходів у сільськогосподарському виробництві [1]. До найважливіших показників радіаційного стану при забрудненні навколишнього середовища належить нагромадження радіонуклідів у продукції тваринництва і рослинництва [2]. Інтенсивність їх міграції по трофічному ланцюжку "грунт - рослина - тварина - людина" зумовлена в значній мірі трансформацією радіонуклідів у грунті в залежності від його агрохімічних властивостей і водного режиму [3]. Відмінною особливістю міграції радіонуклідів у системі "грунт - рослина" є виключно висока мобільність їх на легких за гранулометричним складом піщаних і супіщаних грунтах підзолистого типу [4]. Проте якщо поведінка в агросфері обумовлена

його високою первісною розчинністю і легкою доступністю для рослин, то 9іг мав низьку початкову міграційну рухливість. На даний час на піщаних і супіщаних грунтах міграційна здатність обох радіонуклідів залишається досить високою, бо низька ємність вбирання, мінералогічний склад цих ґрунтів не сприяють фіксації радіонуклідів у значних кількостях ні грунтовим вбирним комплексом, ні кристалічною структурою вторинних глинистих мінералів.

Радіоекологічна ситуація на Чернігівщині ускладнилася тим, що на забруднених територіях Лівобережного Полісся в грунтовому покриві переважають кислі, малогумусні грунти піщаного та супіщаного гранулометричного складу. Інтенсивна міграція цезію-137 на таких ґрунтах потребує додаткового вивчення факторів, що її визначають, та адаптації рекомендованих контрзаходів до конкретних місцевих умов.

Об'єкти і методика досліджень. Об'єкти досліджень - грунти і сільськогосподарська продукція в господарствах семи районів, найбільш забруднених радіонуклідами. Дослідження проводилися в процесі крупно масштабного радіологічного обстеження сільськогосподарських угідь, а також у спеціальних експериментах на виробничих посівах і в польових стаціонарних дослідах. Коефіцієнти переходу радіонуклідів визначали на підставі аналізів спряжених зразків ґрунту і рослин.

В лабораторних дослідженнях застосовували спектрометричні та агрохімічні методи, для математичної обробки даних - кореляційний аналіз. Визначення активності 137Cs в грунті і рослинах проводили за загальноприйнятою методикою із застосуванням аналізаторів імпульсів АІ-1024-95 та СЕГ-40.

Результати досліджень та їх обговорення. Внаслідок Чорнобильської катастрофи показники забруднення грунтів сільськогосподарських угідь Чернігівської області цезієм-137 були вищі за 1 Кі/км2 на площі 75 тисяч гектарів, з них на 5 тисячах гектарів - вищі за понад 5 Кі/км2. Порівняно з доаварійним періодом на 19 стаціонарних контрольних ділянках середній показник вмісту радіоцезію в грунтах восени 1986 року збільшився з 0,04 до 1,26 Кі/км2, або в 32 рази. Ці дані свідчать про значне забруднення території області цим найбільш біологічно значущим радіонуклідом (рис. 1).

Внаслідок складного атмосферного переносу аерозольних викидів цезію-137 найбільш забрудненими виявились угіддя най віддаленішого Семенівського району Чернігівщини, де показник забруднення 34 % сільськогосподарських угідь вищий за 1 Кі/км2.

За даними досліджень обласного радіоекологічного центру УААН, який створено в структурі Чернігівського центру "Облдерж- родючість", встановлено, що в умовах Лівобережного Полісся спостерігається підвищена міграція радіонуклідів у системі "грунт - рослина". Особливо це характерно для цезію-137 на торфовищах та торфоболотних грунтах, які займають 9 % забруднених угідь.

Коефіцієнти переходу цезію-137 з грунту в рослинницьку продукцію на території Лівобережного Полісся виявилися вищими, ніж наводяться в літературі, в залежності від виду продукції в 1,5-2,0 рази. Більше того, великий розмах коливань коефіцієнтів переходу (в 13-90 разів), притому в межах одного різновиду грунту, свідчить про велике число факторів, які зумовлюють підвищену рухливість радіону-клідів.

Польові дослідження та експерименти показали, що на мінеральних ґрунтах в межах орних земель інтенсивність міграції радіонуклідів найбільше визначає кислотність грунтового розчину. Коефіцієнт парної кореляції між ступенем кислотності та інтесивністю переходу цезію-137 з ґрунту в рослини дорівнює 0,41. Встановлено також суттєвий