ПУЗНЯК О.М., кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Волинського ІАПВ

ВПЛИВ РІЗНИХ ВИДІВ І ДОЗ ДОБРИВ НА НАДХОДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ У РОСЛИННИЦЬКУ ПРОДУКЦІЮ НА ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТИХ ҐРУНТАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

Встановлено вплив різних видів і доз добрив на інтенсивність коефіцієнту біологічного поглинання елементів живлення рослинам, що вирощуються на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах. Подано особливості накопичення елементів живлення для формування високого та якісного урожаю сільськогосподарською продукцією. За використання органічної та органо- мінеральної системи показано посилене поглинання мікроелементів (особливо Zn). За пріорітетом вмісту у зерні озимої пшениці та жита виділено черговість таких елементів: марганець > цинк > мідь > бор.

Influence of different kinds and doses of fertilizers is set on intensity to the coefficient of biological absorption of elements of feed plants which are reared on sod- podzolic sandy loam soils. The features of accumulation of elements of feed are given for forming of high and high-quality harvest by an agricultural product. At the use of the organic and органо-мінеральної system the increased absorption of oligoelementss is rosined (especially Zn). At advantage maintenance the order of such elements is selected in grain of winter wheat and rye: manganese > zinc > copper > coniferous forest.

Ґрунти західного регіону України мають переважно низьку забезпеченість на ряд важливих мікроелементів: бор, молібден, мідь, цинк, кобальт, частково - (лужні ґрунти) марганець та інших, що негативно впливає на оптимізацію живлення рослин, на їх продуктивність та якість продукції [2].

Дослідженнями, проведеними Волинським інститутом АПВ УААН в минулі роки встановлено, що навіть за середньорічного внесення 14 т/га ріллі якісного гною, у сівозмінах західного Полісся відмічається від'ємний баланс всіх основних мікроелементів.

На даний час тільки через розбалансованість живлення сільське господарство західного регіону України недоодержує щонайменше 1520 % продукції і, що не менш загрозливо, неповноцінної якості. Останнє негативно впливає на здоров' я населення та продуктивність тваринництва.

В умовах відновленої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва стоїть найважливіше завдання - створити оптимальну систему живлення рослин, що забезпечує повну реалізацію генетичного потенціалу сорту кожного виду культурних рослин та отримання максимально можливого урожаю із заданими параметрами якості продукції [1].

Методика та умови проведення досліджень. Дослідження проводились в тривалому стаціонарному досліді, розміщеному на дерново-підзолистому супіщаному ґрунті в зерно-льоно-картопляній сівозміні та тимчасових дослідах на ідентичних ґрунтах.

Вихідна агрохімічна характеристика 0-20 см шару дерево-підзолистого супіщаного ґрунту - гумус (за Тюріним) - 1,39 %, рНКсі - 5,1, Нг - 2,34; 8 - 2,6 мг-екв на 100 г ґрунту; V - 52,6 %, рухомі: Р2О5 - 3,9; К2О (все за Кірсановим) - 5,2 мг на 100 г ґрунту.

У дослідах використовуються такі добрива: з вапнякових матеріалів місцеву крейду; гній ВРХ на солом'яній підстилці напіврозкладений, аміачну селітру, суперфосфат простий гранульований, калімагнезію (калійну сіль). А також торф, сапропель низькозольний, сульфат цинку, молібдат амонію, мідний купорос, борну кислоту.

Використано сучасні фізико-хімічні та агрохімічні методи досліджень ґрунту. Вміст мікроелементів визначали атомно-адсорбційним методом на спектрометрі КАС-210С.

Як показали дослідження, за використання різних видів добрив органічного походження у зерні озимого жита відбувається накопичення різної кількості органічної речовини - 10,0-10,6 % білка відносно 9,1 % на контролі. За внесення гною, торфу та сапропелю як роздільно, так і у поєднанні відбувається збільшення урожаю із накопиченням N - 33,8-34,8 % (у порівнянні із контролем - 32,1 % від загальної кількості макроелементів на одиницю маси зерна). Вміст фосфору у зерні з внесенням цих добрив зменшується з 15,0 % на контролі до 13,1-14,1 % (у загальній сумі макроелементів).

Із використанням органічної та органо- мінеральної системи відбувається посилене поглинання мікроелементів (особливо це стосується гп - 91,78-92,52 %). Додаткове внесення ж бору, молібдену, міді за органо- мінеральної системи на дерново-підзолистих ґрунтах поряд із збільшенням урожаю супроводжується незначним зменшенням накопичення гп - 85,98 % (проти 0,83-0,87 % на органо-мінеральній та мінеральній системах) у зерні озимого жита. Включення органічних добрив у систему удобрення створює умови для меншого засвоєння рослинами Мо (0,35-0,68 %) у зерні проти контрольного - без добрив та

Результати досліджень. Проведений хімічний аналіз ґрунту та рослин, показали наявність різних типів зв'язків поміж умістом у них мікроелементів. Установлено, що вапнування зменшує коефіцієнт біологічного поглинання, або рослинно-ґрунтовий коефіцієнт по цинку, міді, бору, підвищує по молібдену (8,09, табл. 1). Внесення гною та торфу сприяє кращому засвоєнню цинку та бору рослинами.

провапнованого дерново-підзолистого ґрунту (2,56-2,56 %).

Застосування мікроелементів за позакореневого підживлення на дерново-підзолистих ґрунтах є ефективним. Найбільший приріс урожаю на фоні мінеральної системи від поодинокого застосування мікродобрив досягається від застосування молібденових (58 %) та цинкових (50 %) добрив. Сумісне застосування бору та міді дає приріст урожаю зерна 5,2 ц/га (60 %), а їх поєднання з Мо - 5,8 ц/га (67 %).

Обприскування борними та мідними добривами роздільно у поєднанні збільшує вміст цинку у зерні до 89,8 % (43,03 мг/кг) від загальної суми мікроелементів (В + Си + Мо + 2п); молібден збільшує накопичення міді та бору до 7,3 та 6,3 % відповідно (3,23 та 2,79 мг/кг), а за сумісного підживлення із бором та міддю вміст міді зростає до 3,9 мг/кг