БУРИКІНА С.І., кандидат с.-г. наук, завідувач відділу агрохімії КОВАЛЕНКО О.В., молодший науковий співробітник, Одеський інститут агропромислового виробництва

НІТРИФІКАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ҐРУНТУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ БІОПРЕПАРАТІВ

Вивчено вплив біологічних препаратів Байкал ЕМ-1, Агат-25К, Емістим-С на нітрифікацію. Показана необхідність перевірки біологічних препаратів по їх дії на нітрифікаційну здатність ґрунту.

Influence of biological preparations Baykal EM-1, Agat-25K, Emistim-C on the nitrification was studied. Necissity of inspection for biological preparations by their action on the nitrification soil capacity was represented.

Біологічна активність ґрунту визначається не лише загальною кількістю ґрунтових мікроорганізмів, але й урахуванням результатів їх діяльності, одним з яких є нітрифікація. Інтенсивність нітрифікаційного процесу залежить від якісного та кількісного складу ґрунтової біоти, концентрації органічної речовини, реакції ґрунтового середовища, рівня використання добрив [1-2] і характеризує, на думку Д.Г. Звягінцева, потенційну біологічну активність ґрунту [3].

Останнім часом набуває поширення використання біопрепаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур, але відсутні дані по їх впливу на окисно-відновлювальні процеси в ґрунті. Е.А. Муравін відмічає, що не тільки добрива, але й регулятори росту рослин, регулятори мікробіологічних процесів, біостимулятори і т.п. повинні обов'язково вивчатися з точки зору їх впливу на процеси трансформації азоту ґрунту, в тому числі - на нітрифікацію [4].

Метою наших досліджень було вивчення зміни інтенсивності нітрифікаційного процесу в чорноземі південному при застосуванні біологічно активних препаратів.

Умови та методика проведення досліджень. Дослідження проводились в умовах польового та лабораторного модельного досліду. Ґрунт - чорнозем південний, малогумусний, важкосуглинко- вий на лесі. Забезпечення орного шару рухомими фосфатами та обмінним калієм (за Чириковим) - на рівні 12,5 та 18,6 мг на 100 г ґрунту, відповідно; рН сольове - 6,25, водне - 7,35; вміст гумусу (за Тюріним) - 3,25 %.

Інкубаційний експеримент проводився з ділянками ґрунту, де висівався ячмінь ярий, насіння якого перед посівом оброблялось суспензією стимуляторів росту: Байкал ЕМ-1, Емістим-С та Агат-25К у 1 %-ому розчині технічного казеїну (клеюча речовина). Концентрація суспензії щодо препаратів, які досліджувались, розраховувалась відповідно до рекомендацій виробників [5-7]. Співвідношення робочої суспензії і маси насіння підбиралось так, щоб підвищення вологості насіння не перевищувало 1 %. Ґрунт відбирався в період кущіння безпосередньо з-під рослин.

Для модельного досліду ґрунт відбирався на ділянках, де була відсутня рослинність, поза межами польового, але з аналогічною агрохімічною характеристикою. Зразки ґрунту доводили до оптимальної вологості водою та розчинами препаратів. Співвідношення препарату: вода в розчинах дорівнювала 1:1000. Маса ґрунту в одній повторності - 200 грамів. Повторність в дослідах - чотирьохкратна.

Здатність ґрунту до мобілізації нітратів визначали за Кравковим у динаміці через 7, 14, 21, 28, 35 та 42 дні шляхом компостування в біологічному термостаті за температури 28оС і вологості 60 % від повної вологоємності. Вміст нітратів до і після компостування - колориметрично з дису- льфофеноловою кислотою. Швидкість процесу нагромадження представлена кількістю нітратів (міліграм), що утворилось в одному кілограмі ґрунту за добу.

Результати досліджень та їх обговорення. Динаміка нагромадження нітратів у ґрунті під посівом ячменю ярого в залежності від варіанта передпосівної інокуляції наведена в таблиці 1. На варіанті з передпосівною обробкою розчином Агату-25К сумарна кількість нітратів до 28-ого дня інкубації знаходиться на рівні контролю (перші 7 днів) або суттєво нижче за нього.

Середня за весь період спостережень швидкість нагромадження нітратів у ґрунті мало відрізняється за варіантами досліду: коливається в інтервалі 3,4... 3,6 мг на кг ґрунту за добу. Максимальна інтенсивність нітрифікації спостерігається на варіанті з Емістимом-С на 21-у добу, а з Байкалом ЕМ-1 та Агатом-25 К - на 28-у.

Слід відзначити, що як кількість утворених нітратів, так і швидкість процесу за відповідними варіантами модельного досліду відрізняється від результатів польового (табл. 2), хоча кількість внесених препаратів на одиницю ґрунту була одного порядку. На наш погляд, результати отримані в модельному досліді, є більш коректними з точки зору порівняльної дії препаратів на процес нітрифікації в ґрунті, так як виключено вплив

Емістим-С та Байкал ЕМ-1 стримували розвиток процесу нітрифікації ґрунту протягом 28 діб у порівнянні з контролем, у термін з 28-ої доби до 35-ої спостерігалося підвищення кількості утворених нітратів на 49,7 та 39,6 % до попереднього строку і на 37,5 та 30,1 по відношенню до контролю, відповідно. Незважаючи на кількісні відмінності, закономірність у динаміці та відносних темпах нагромадження нітратів у ґрунті, загалом, ідентична для всіх варіантів досліду: поступове зростання протягом 21, спадання швидко

Після цього терміну всі варіанти практично вирівнюються.

ризосферних мікроорганізмів. Але дані дослідження ґрунту з ділянок польового досліду корисні в тому плані, що підтвердили гіпотезу: внесення біологічних препаратів навіть у таких мінімальних дозах, які рекомендовані для обробітку насіння (від 4 до 10 мл на 1 тонну) не приводить до їх втрачання на фоні аборигенної мікрофлори, а чинить суттєвий вплив на процеси, які відбуваються в ґрунті.

Отже, протягом перших 7 днів компостування в зразках ґрунту з внесенням стимулятору росту з біофунгіцидними властивостями (Агат-25К) накопичилось 969 мг/кг нітратів зі швидкістю 138 мг на кожен кілограм за добу. Дія ж Емістиму-С у цей період порівняно з іншими препаратами від'ємна.

сті майже на третину (26,7...29,8 %) у наступні сім діб і потім - помітний стрибок на варіантах з