УДК 636.4.082

Бугаєвський В.М., Миколаївський інститут АПВ УААН, м. Миколаїв, Україна

Бугаєвський Віктор Макаровим - кандидат сільськогосподарських наук, завідувач НТ відділом апробації, маркетингу та освоєння наукових розробок у тваринництві, співавтор значного селекційного досягнення у свинарстві - першої вітчизняної м'ясо-окостової червоної білопоясної породи свиней, має 120 публікацій в українських та зарубіжних виданнях з технології ведення галузі тваринництва, тривалий період працював головним спеціалістом, директором господарства, тому добре обізнаний з проблем виробництва.

СТАН ТА НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ГЕНОФОНДУ СВИНЕЙ МИКОЛАЇВЩИНИ

Висвітлено роботу, яка проводилася науковцями та виробничниками Миколаївської області по вдосконаленню й розповсюдженню найбільш перспективних генотипів свиней у регіоні.

Illuminated work, which was conducted scientific employee and production works of Nikolaevskoy area on improvement and spreading the most perspective genotypes pig in region.

Забезпечення населення в достатній кількості повноцінними екологічно чистими продуктами харчування було і довго ще буде залишатись однією з найбільш актуальних проблем сільськогосподарського виробництва і науки в Україні. У формуванні балансу повноцінного тваринного білка для харчування людей у нашій державі, як і в більшості країнах світу, найбільш важливе місце належало і в ближньому майбутньому буде належати свинарству. Враховуючи норми харчування Академії медичних наук, із 80-85 кг м'яса, яке повинен споживати українець, - 35-40 кг має бути свинина.

Згідно з статистичними даними в світі щорічно на всіх континентах виробляється понад 255 мільйонів тонн м'яса, з них 39,4 відсотка припадає на свинину, а в Азії - 53,2, Європі - 49,3 відсотка.

Пріоритетність свинарства обумовлюється тим, що невибаглива до кормів та умов утримання свиня у дбайливого господаря ніколи не була збитковою і на дешевих і доступних кормах давала стабільні прирости. При цьому слід відзначити, що сучасна медицина визначила сало як продукт, який володіє біологічними властивостями виводити з організму людини радіонукліди.

Таким чином, практика більшості країн світу в нарощуванні свинини достатньо обгрунтована і спрямована на задоволення біологічно і економічно обгрунтованих потреб людини.

Вітчизняний та світовий досвід свідчить, що за останні роки підвищення продуктивності тварин на 60-65 відсотків досягнуто завдяки вдосконаленню системи годівлі та прогресивних технологій утримання і на 35-40 відсотків - завдяки досягненням селекції, генетики і племінної справи. Звідси можна зробити висновок, що фактор годівлі відіграє значну роль у нарощуванні свинини і є суттєвою умовою в підвищенні продуктивності тварин. Та можна швидко підвищити рівень інтенсивності росту тварини за умови покращення годівлі, але він не може бути вищий генетично обумовленого рівня. Тобто великі потенціальні можливості свиней можуть бути реалізовані за умови наявності генофонду з високим генетичним потенціалом.

Генофонд свиней України складається більш як з 10 порід і має достатній рівень потенціальної продуктивності. Племінна база свинарства в Миколаївській області складається з 6 племзаводів та 17 племрепродукторів, з яких свиней великої білої породи - 3 племзаводи, червоної білопоясної породи - 2 племзаводи та породи дюрок - 1 племзавод, племрепродукторів великої білої породи - 12, української м'ясної - 3, дюрок - 1 та полтавської м'ясної - 1. У цих суб'єктах з племінної справи, де налічується 27853 гол. свиней, у т.ч. 1841 гол. основних свиноматок, ведеться в тій чи іншій мірі цілеспрямована робота з удосконалення продуктивних якостей тварин, розмноження та розповсюдження їх у регіоні. Є в господарствах племінне поголів'я й інших порід, яке завозиться для відтворення з інших регіонів, та про його суттєвий вплив на свинарство області говорити поки завчасно.

В області станом на 1.07.2007 р. за кількістю поголів'я основних маток найбільша питома вага свиней великої білої породи - /1363 гол./, потім тварин червоної білопоясної породи - /197 гол./, української м'ясної породи - / 176 гол./, полтавської м'ясної породи - / 60 гол./ і дюрок - / 45 гол./.

Природно-кліматичні та господарські умови півдня України, де значні площі землі використовуються для вирощування зернових культур та овочів, подовжені теплий та сухий періоди року, наявність поголів'я з високим генетичним потенціалом сприяли утриманню більш як 860 тис. голів свиней та щорічному виробництву в Миколаївській області у вісімдесяті роки минулого століття більш як 22 тис. тонн дешевої рентабельної свинини.

За останні роки положення значно змінилось, виробництво свинини знизилось більше, ніж у 10 разів, то тепер мова про роботу в свинарстві може йти як про пошук шляхів відродження галузі. В значній мірі прискорення цього процесу залежить від нарощування темпів і ефективності селекційної роботи, поліпшення наявних порід свиней, створення, удосконалення та розповсюдження нових високопродуктивних генотипів.

Як відомо, напрям продуктивності порід визначається соціальним замовленням у період їх створення, а також місцем використання в регіональних системах розведення. Так, породи, які були виведені в 40- 50-ті роки минулого століття, характеризувалися добре вираженим сальним напрямом продуктивності. Останніми десятиріччями вдосконалення виведених порід і створення нових генотипів здійснюється в напрямку покращення м'ясності туш, скорочення терміну відгодівлі та зниження витрат корму на одиницю приросту без погіршення якості свинини.

Цим вимогам відповідають свині м'ясного напряму продуктивності, тобто тварини м'ясних порід. У цьому напряму велася робота і в свинарстві нашої області. Було завезено племінне поголів'я та організовані племінні ферми перспективних м'ясних порід свиней української та полтавської м'ясних порід, червонопоясої спеціалізованої лінії та породи дюрок.

Цілеспрямована