ЦАНДУР М.О., директор Одеського інституту агропромислового виробництва УААН

ДИНАМІКА ВМІСТУ ГУМУСУ В ЧОРНОЗЕМІ ПІВДЕННОМУ ПІД ВПЛИВОМ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ І ПОПЕРЕДНИКІВ

Показано, що позитивна динаміка гумусу в чорноземах південних спостерігається на тлі системи оптимізованого (скороченого) обробітку ґрунту і сидерального пару.

Is shown, that positive dynamics of humus in southern chеmozem is watched on a background of the system minimum processing of ground and green manuring a couple.

Вступ. У сільському господарстві поряд із скорочуванням кількості та якості внесення добрив спостерігається тенденція до спрощення обробітку ґрунту і порушення сівозмін [1, 2]. У сукупності це веде до зниження родючості ґрунту і відповідно - до зменшення врожайності сільськогосподарських культур. Тому однією з найскладніших екологічних проблем сучасного землеробства є відтворення та збереження природної родючості грунту.

Українська модель "відновлюваного" землеробства будується на ідеології максимального залучення в системі удобрення вторинної продукції рослинництва, сидеральної культури з використанням мінімально-оптимальних доз мінеральних добрив, що на 30-50% є нижчими порівняно з традиційними рекомендованими дозами [3]. За обмежених фінансових і енергетичних ресурсів, а також за наявності в країні великої кількості земель сільськогосподарського призначення перевагу слід надавати біологічному азоту - потужному фактору охорони та відтворення родючості ґрунтів [4].

Методика досліджень. Дослідження виконані в Одеському інституті агропромислового виробництва УААН, на дослідному стаціонарі відділу землеробства, на чорноземах південних малогу- мусових середньопотужних важкосуглинкових. Метод досліджень - польовий. Супутні дослідження та спостереження - загальноприйняті [5].

Дослід починався з парового поля у польових зернопарових трипільних сівозмінах. Вивчався як попередник пар чорний, пар зайнятий (овес + горох) і сидеральний (вика озима), а також горох на зерно. Сівозміна розгорталася поступово з 1997 року. Перед закладкою дослідів були проведені вирівнюючі посіви на протязі двох років [6].

Варіанти досліду розміщено методом розщеплених ділянок: попередники накладалися поперек напрямку обробітку ґрунту. Повторність - 4-разова. Площі ділянок: обробіток ґрунту - 1519 м2, попередники - 1519 м2, взаємодія обробітку ґрунту і попередників - 506 м2. Облікова площа - 50 м2. Принцип єдиної різниці був витриманий.

В агрохімічній лабораторії визначали вміст нітратного азоту (нітрифікаційну здатність ґрунту) - за методом Кравкова, вміст рухомих форм фосфора в грунті - за методом Мачигіна з фотометричним визначенням з аскорбіновою кислотою в модифікації ЦИНАО, обмінного калію - за Мачигиним з полуменевою фотометрією. Зразки ґрунту на аналіз відбиралися у шістна- дцятиразовій повторності. Дані досліджень підлягали статистично-математичній обробці по В.А. Доспехову [5].

Результати досліджень та їх обговорення. В Одеському інституті АПВ в польових трипільних зернопарових сівозмінах одержано зерна по 28.429.6 ц з 1 га сівозмінної площі (табл. 1). Ці дані свідчать, що пари забезпечують зростання збору зерна порівняно з агропотенціалом [7], але для цього необхідно використовувати інноваційну технологію підготовки і використання парів.

Вплив чистих парів зростає із впровадженням нових сортів озимої пшениці (Сирена одеська, Ніконія, Смуглянка, Куяльник, Апогей луганський та інші). Ці сорти можуть забезпечити на чистих парах, особливо удобрених, дуже високі

Порівняння даних урожайності по області та району, де найбільше впроваджуються інноваційні розробки Одеського інституту АПВ, дозволяє зробити однозначний висновок: чисті пари забезпечують приріст зерна з 1 га ріллі в 1,9-2,0 раза - по середній врожайності та у 2,2-2,4 - по максимальній, яка одержана при оптимальних строках сівби у середньому по 20 випробуваних сортах. Чітко простежується тенденція зростання врожайності в Біляївському районі порівняно з се- редньообласним - на 3,2 ц, а у 2002 і 2004 роках приріст склав 8,1-8,3 ц з 1 га. Це результати трансферу інновацій у агропромислове виробництво. Але потенціал сортів в умовах виробництва використовується недостатньо.

Наші дослідження в 1997-2007 рр. показали, що полицевий і безполицевий обробіток ґрунту на глибину 25-27 см не мають переваг у порівнянні з мілким основним обробітком під час підготовки пару [6]. Озима м'яка пшениця формує врожаї зерна (табл. 2) - на рівні 55-81 ц і більше з 1 га, в той час як середній урожай озимої пшениці по непарових і парових попередниках складає лише 18.5-34.7 ц з 1 га і навіть 6.4.

приблизно однакову врожайність по чорному та сидеральному пару, нижче - по сумішці вівса з горохом та ще нижче - після гороху на зерно.

Сидеральний пар підвищує якість зерна порівняно з паром чистим (чорним), паром зайнятим (овес + горох) і горохом на зерно. В середньому за сидеральним паром вміст білка відповідає І класу, за чистим паром - ІІ, за сумішкою вівса і гороха - ІУ, за горохом на зерно - ІІІ.

У післядії також відмічається підвищення вмісту білка за сидеральним паром, де зерно відповідає ІІ класу, за чистим паром - ІІІ, за сумішкою вівса з горохом та горохом на зерно - ІУ.

Важливо підкреслити, що на тлі скороченого обробітку ґрунту вміст білка у зерні пшениці, яка розміщувалася першою культурою по парах і гороху на зерно, відповідає ІІ класу. На тлі глибокого полицевого і глибокого безполицевого обробітку якість зерна за білком відповідає І ІІ класу, тобто нижча порівняно з мілким обробітком. При розміщенні пшениці другою культурою після парів і гороху на зерно якість зерна за вмістом білка однакова на тлі глибокого полице- вого і