ЦАНДУР М.О., кандидат с.-г. наук, Одеський інститут агропромислового виробництва УААН.

ЕНЕРГЕТИЧНА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ МІНІМІЗОВАНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ І РІЗНИХ ВИДІВ ПАРУ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Показано, що скорочений основний обробіток ґрунту і сидеральний пар забезпечують підвищення коефіцієнту енергетичної та економічної ефективності вирощування пшениці озимої. Рівень рентабельності збільшується на 65 % порівняно з оранкою і угноєним чистим паром.

Is shown, that minimum main processing of ground and green-manure of a couple provide rise of coefficient of power efficiency and economic efficiency of cultivation of wheat winter. The level of profitability is magnified by 65 % in matching with arable to the autumn fallow.

Вступ. Ресурсозберігаюча технологія вирощування пшениці направлена на те, щоб забезпечити потребу народного господарства у зерні і економити (зберігати, відновлювати) основні ресурси сільського господарства (ґрунт, вода, мінеральні та органічні добрива, пестициди, паливо, насіння та інше). В той же час ресурсозбереження існує лише тоді, коли темпи приросту урожайності або підвищення якості продукції перевершують збільшення виробничих витрат.

З посиленням індустріалізації сільського господарства збільшувалися енергетичні витрати на вирощування рослинницької продукції, а біоенергетичний ККД агропромислового комплексу знижувався в міру насичення енергією, не дивлячись на збільшення вирощеної продукції. Максимального значення ККД агросистеми досягає тоді, коли сумарні витрати енергії на всю систему вирощування польових культур на одному гектарі складають не більше 13582 мДж [1]. Проте в даний період ці граничні значення істотно завищені: фермери США витрачають на 1 га пшениці 14657 - 16750 мДж, у цілому для агросистеми США - 29430. У Лісостеповій зоні України при традиційній інтенсивній технології витрачають 44389, при ресурсозберігаючій - 20938-25126 мДж [2], у Південному Степу на зрошуваних землях при інтенсивній ресурсозберігаючій технології - 43853 - 64400 [3, 4].

Ми вирішили дослідити вплив скороченого обробітку ґрунту і сидеральних парів на енергетичну і економічну ефективність вирощування пшениці озимої в трьохпільній польовій зернопаровій сівозміні.

Методика і агротехніка досліджень. Дослідження виконані в Одеському інституті агропромислового виробництва УААН у дослідному стаціонарі відділу землеробства на чорноземах південних малогумусових середньо- потужних важкосуглинкових (зона Південного Степу України, Причорноморська ґрунтова провінція, північна широта 46°28'9042 - 46028' 9502, східна довгота 3 0035'4202 - 30036'1782, висота над рівнем моря 57 м). Метод досліджень - польовий. Супутні дослідження та спостереження - загальноприйняті [5].

Дослід починався з парового поля у польових зернопарових трьохпільних сівозмінах. Вивчався як попередник пар чорний, пар зайнятий і сидеральний, а також горох на зерно. Сівозміна розгорталася поступово з 1997 року.

Перед закладкою дослідів були проведені вирівнювальні посіви протягом двох років.

Основний обробіток ґрунту під пар та горох на зерно проводили полицевим плугом ПЛН-5-35 (глибина обробітку 25-27 см - контроль), безполицевим - ПРН-5-35 (один із аналогів плуга "Параплау", 25-27 см), ПЧ-2,5 і плоскорізом- щілювачем ПЩН-2,5 (14-16 см і щілювання на 25 -27 см). Скорочений мілкий основний обробіток виконувався восени дисками та культиватором КРУ-3,7 (8-10 см). На фоні різних способів і заходів обробітку ґрунту накладались види парів і гороху на зерно. У варіанті з сидеральним і зайнятим парами зелена маса не заорювалася, а подрібнювалася та частково перемішувалася з ґрунтом важкою дисковою бороною в третій декаді травня. Основний обробіток ґрунту під другу культуру після пару був однаково поверхневим на всіх варіантах, які закладали під час підготовки пару. На другий рік після пару висівали ті ж сорти пшениці.

Був витриманий принцип єдиної різниці, тобто всі агротехнічні заходи, які не входили до схеми досліду, були однаковими.

Варіанти досліду розміщено методом розщеплених ділянок. Повторність - 4-х разова. Площі ділянок: обробіток ґрунту - 1519 м2, попередники - 1519 м2. Ділянки по обробітку ґрунту розміщувалися в напрямку схід-захід, попередники - північ-південь, тобто попередники накладалися поперек напрямку обробітку ґрунту. Облікова площа - 50 м2.

Сівба проводилася сівалкою зернотрав'яно- туковою СЗТ-З.6. Підживлення азотним добривом проводили прикореневим способом (сівалка СЗТ- 3,6) навесні в фазу кущіння (Ы70 - по пару, N100 - по непарових попередниках). Перед виходом у трубку зернових культур застосовували гербіцид Гранстар. Облік урожаю - за допомогою комбайна "Сампо- 500". Урожайність зерна перераховували на 14 % вологість і 100 % чистоту.

Дані досліджень підлягали статистично- математичній обробці по Б.О. Доспехову [6] (метод розщеплених ділянок) і на персональному комп' ютері з використанням стандартної програми для статистичної математичної обробки даних 8ТАТОЯАР, де НІР розраховано за ймовірним інтервалом при значимості 05.

В основу аналізу енергетичної ефективності різних систем обробітку ґрунту та попередників взята оцінка всіх видів робіт, техніки, ресурсів у енергетичних еквівалентах за міжнародною системою одиниць вимірювання (ккал, Дж, мДж, гДж), що дозволяє звести їх до одного показника.

Для розрахунку виробничих витрат на вирощування озимої пшениці використовувались технологічні карти. Ціна реалізації 1 ц озимої пшениці взята з бухгалтерських звітів у середньому за 1999-2001 рр. (700 грн).

Економічна і організаційна оцінка результатів досліду при вивченні впливу різних способів основного обробітку ґрунту та попередників на продуктивність озимої пшениці проводилася за допомогою системи показників. До основних можна віднести: вихід продукції з одиниці площі (урожайність, ц/га); собівартість 1 ц продукції, грн.; комерційна і виробнича собівартість, грн.; прибуток на 1 ц та з 1 га,