УДК 338.436

Д.В. Глінкіна, аспірант

Черкаський державний технологічний університет

Особливості та необхідні умови розширеного відтворення в галузі рослинництва

У статті досліджено особливості розширеного відтворення та визначено необхідні умови для нього в галузі рослинництва в сучасних умовах господарювання України. Охарактеризовано процес відтворення в сільському господарстві як простого так і розширеного. Проаналізовано процес розширеного відтворення в галузі рослинництва, та зокрема вплив держави на цей процес в сільському господарстві.

галузь, рослинництво, відтворення, розширене відтворення

Особливості розширеного відтворення в регіональній аграрній сфері обумовлюються специфікою галузі. Оскільки природні процеси виробництва тут тісно пов'язані зі ґрунтово-кліматичними факторами, біологічними умовами розвитку рослин, однакові затрати матеріально-грошових і трудових ресурсів забезпечують одержання різної кількості продукції в межах навіть однієї зони в різні роки. Протягом року впливають на результати виробництва підприємств і ефективності їх діяльності погодні й кліматичні умови [1].

Проблеми дослідження особливостей та необхідних умов розширеного відтворення в галузі рослинництва отримали широке висвітлення у вітчизняних наукових працях. Для розуміння сучасних тенденцій і проблем розвитку розширеного відтворення в галузі рослинництва велике теоретичне і методологічне значення мають роботи Намлієва Є. В. [1], Лисецького А. С. [2], Олійника О. В. [3], Маркса К. [4] та багатьох інших науковців.

Метою статті є дослідження особливостей та необхідних умов розширеного відтворення в галузі рослинництва України. Актуальність дослідження обумовлена вивченням теоретичних основ розширеного відтворення в сільському господарстві регіону та обґрунтуванням напрямів розширеного відтворення в галузі рослинництва.

Економісти-аграрії у своїх працях особливо звертають увагу на наступні особливості виробництва в рослинництві. В якості головного засобу виробництва виступає земля, що має ряд специфічних особливостей. Вона територіально обмежена, а отже відноситься до невідновлюваних ресурсів. Головною якісною характеристикою землі є її родючість, тобто здатність створювати додану вартість. Відтворення землі як засобу виробництва повинне передбачати відновлення й підвищення її родючості. Це досягається за рахунок раціонального використання ділянок землі, проведення хімізації й меліорації, впровадження науково-обґрунтованої системи землеробства в кожному регіоні країни [2].

До специфічних засобів виробництва в сільському господарстві відносяться живі організми, відтворення яких підпорядковується природним законам їх розвитку. Строки вегетації рослин у сільському господарстві неможливо істотно змінити, а отже, процес відтворення в галузі набуває своєрідного характеру - йому властива річна циклічність, як правило, вона відповідає строкам відтворення основної продукції в галузях рослинництва. Річна циклічність відтворення й сезонний характер виробництва несприятливо позначаються на економіці сільського господарства. Оборотні засоби тут порівняно тривалий час перебувають у формі виробничих запасів (насіння, матеріали, корму), а для їх авансування затрачаються більші кошти.

Оскільки продукція сільського господарства соціально значима, існує необхідність забезпечення продовольчої безпеки, частина сільськогосподарських підприємств із відносно низькою ефективністю виробництва потребують підтримки, найважливішу роль у формуванні умов для відтворення відіграє держава, її установи і інститути.

Свої особливості притаманні і процесу відтворення робочої сили в сільському господарстві. Об'єктивно низька ефективність сільськогосподарського виробництва і продуктивність праці є причиною низького рівня заробітної плати, на яку впливають недосконалість ринку сільськогосподарської праці, оскільки він є ринком з яскраво вираженою монополією, низькою мобільністю трудових ресурсів, більш високою вартістю здобуття освіти, професії й перекваліфікації працівників. В ринкових умовах відтворення робочої сили неможливо без державної допомоги й підтримки галузі.

У діючих державних програмах передбачено заходи, спрямовані на відновлення й розвиток вітчизняного сільського господарства. У якості радикальних заходів щодо фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств розглядається питання про введення мораторію на податки й збори, заходи державної політики щодо реструктуризації й фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств, списання боргів, що утворилися не з вини сільських товаровиробників. Як основна форма підтримки сільських товаровиробників використовується пряме фінансування комплексних державних програм на різних рівнях, спрямованих на становлення цивілізованої ринкової економіки в регіональному агропромисловому секторі.

Однак, державне втручання у відтворювальний процес у сільському господарстві не повинне скасовувати дію ринкових механізмів, що сприяють підвищенню ефективності економіки сільського господарства, а лише доповнювати й підсилювати їх, даючи можливість підприємствам формувати й накопичувати власні джерела фінансових ресурсів, необхідні для забезпечення стійкого простого й розширеного відтворення.

У процесі розширеного відтворення в сільському господарстві спостерігається порівняно повільна оборотність оборотних засобів. Це пов'язано із сезонним характером виробництва і розбіжністю періоду виробництва й робочим періодом. Отже, для виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції підприємства повинні бути забезпечені достатньою кількістю насіння, кормів, хімічних засобів захисту, добрив, пально-мастильних матеріалів та ін. Потреба галузі в капітальних вкладеннях зростає при порівняно низькій окупності. Неефективно використовуються трудові ресурси протягом року.

У сільському господарстві частина отриманої продукції не реалізується, а в натуральній формі бере участь у наступному виробничому процесі. У рослинництві це стосується насіння, посадкового матеріалу, кормів, органічних добрив. Отже, кожне сільськогосподарське підприємство може впливати на зростання виробництва й підвищення якості використовуваних у наступних циклах матеріальних ресурсів власного виробництва, зниження собівартості одиниці продукції.

В аграрному виробництві створюються як засоби виробництва, так і предмети споживання, що є важливою особливістю розширеного відтворення в галузі й накладає відбиток на необхідність випереджаючого зростання виробництва насіння, посадкового матеріалу, кормів, органічних добрив для збільшення обсягів виробництва основних видів продукції.

Ринкові механізми дозволяють більш ефективно пристосуватися до часто змінюваних умов сільськогосподарського виробництва. При несприятливих умовах при падінні врожайності культур і продуктивності тварин, скороченні обсягів пропозиції й зростанні