ОЦІНКА ГЕТЕРОГЕННОСТІ ҐРУНТОВИХ ПОКАЗНИКІВ У СИСТЕМІ РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Наведено результати спостережень за агрохімічними показниками та рівнем забруднення ґрунтового покриву 137Cs у мережі стаціонарних радіологічних майданчиків. Проаналізовано спільні та відмітні риси в утворенні макро- і мікро гетерогенності ґрунтових показників, що вивчалися. Виділено підзону північного Степу як критичну в радіоекологічному аспекті територію Миколаївської області.

Results of supervision for agrochimical parameters and a level of pollution of a soil cover caesium - 137 in a network of stationary radiological platforms are resulted. It is analysed the general anddifferent features in occurrence of macroheterogeneity-и microheterogeneities of investigated parameters. The subzone of Northern Steppe as critical territory in radioecological aspect of the Nikolaev area is allocated.

Із вступом України до СОТ та подальшою євроінтеграцією серед першочергових завдань постає адаптація системи моніторингу ґрунтів земель сільськогосподарського призначення до європейських принципів, стандартів і нормативів. Це створить умови для входження України до єдиної європейської мережі моніторингу ґрунтів, яка зараз створюється в рамках ЄС.

На відміну від концепції моніторингу ґрунтів, що прийнята в Україні, - спостереження за їхнім станом з метою своєчасного виявлення змін, оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів [1], у європейських країнах існує більш екологізоване уявлення про моніторинг ґрунтів. Отже, перехід України на європейські стандарти при виконанні моніторингу ґрунтів, перш за все, означає створення відповідної спостережної мережі та розширення показників, що визначаються, а також інтерпретація отриманих даних, насамперед, з екологічних позицій [2].

Миколаївська область характеризується великою різноманітністю природно-кліматичних та ландшафтно-територіальних умов [3]. Так, територія області розташована в межах південної частини зони Лісостепу (правобережна центральна висока провінція), зони Степу (Дністровсько- Дніпровська провінція підзони північного Степу та Азово-Причорноморська провінція підзони південного Степу) та зони сухого Степу.

Це обумовлює, у свою чергу, як значну природну неоднорідність ґрунтового покриву, так і гетерогенність ландшафтно-геохімічних умов міграції хімічних елементів у ґрунтах.

Крім природних умов, значний внесок у формування сучасного стану ґрунтового покриву області роблять антропогенні чинники.

Метою роботи був аналіз гетерогенності агрохімічних, фізико-хімічних, радіоекологічних показників ґрунтів у мережі майданчиків спостереження як на предмет репрезентативності їх сучасному стану ґрунтового покриву Миколаївської області, так і на предмет виявлення можливих тенденцій до зміни показників їхнього стану.

Відбір та аналіз ґрунтових зразків проводився за стандартними методами та методиками [4-6]. Математичний аналіз проводився за допомогою пакетів EXCEL та STATISTICA v.6.

Результати досліджень

Аналіз макрогетерогенності. Наведений у таблиці 1 розподіл майданчиків спостереження за природно-кліматичними зонами та типами ґрунтів показує, що в мережі стаціонарів не представлені зони Лісостепу та сухого Степу. Це є наслідком адміністративно-територіального підходу до формування мережі спостережень у 19821985 рр. та потребує коригування. Найбільш охопленою спостереженням є підзона північного Степу.

Результати, наведені в таблиці 2, вказують на існування значної гетерогенності ґрунтових показників на макрорівні (природно-кліматичних зон та підзон). Причому якщо для агрохімічних показників простежується природна зональність, хоча й знівельована внаслідок антропогенного впливу, то у випадку 137Сє локалізація максимальних рівнів забруднення в підзоні північного Степу відображає специфіку чорнобильського забруднення саме Миколаївської області. Гетерогенність цезієвого забруднення за типом "плямистості" спостерігається і в межах цієї підзони. Так, наприклад, розташовані на відстані 1,5 км по прямій один від одного стаціонари 25 та 53 відрізняються за питомою активністю 137Сє на 1 порядок (14,7 та 150,4 Бк/кг відповідно).

Аналіз результатів спостережень за динамікою радіоактивного забруднення північно- степової підзони дозволяє виділити її (просторово це північно-західна частина області) як критичну в радіоекологічному аспекті та провести детальний аналіз дозоутворюючих факторів у трофічних ланцюгах "ґрунт - рослини - рослинницька продукція - людина" та "ґрунт - рослини - продукція тваринництва - людина" з виділенням ландшафтів, що можуть продукувати найбільший внесок у колективну дозу опромінення населення регіону. І хоча за діючими нормативами ця територія не є зоною радіоактивного забруднення, два фактори роблять актуальним проведення вищезазначених досліджень:

ця територія області має саме високу густину та глибину розчленування рельєфу, тобто є найбільш ерозійно небезпечною [7];

на цій території розташована діюча Південноукраїнська АЕС, тобто використання чорнобильських випадінь як модельного забруднення дозволить розробити ефективну систему контрзаходів на випадок потенційної аварії у зоні Степу.

Аналіз мікрогетерогенності. Дослідження динаміки забруднення ґрунтів спостережних майданчиків 137Сє впродовж останніх років (рис. 1) вказують на наявність двох компонент: загального тренду (тенденція до зниження забруднення за рахунок розпаду) та різноспрямованих коливань навколо лінії тренду. Це дозволяє припустити існування впливу просторової неоднорідності на мікрорівні (в межах просторово спряжених генетично споріднених ґрунтових відмін) на часову динаміку, який не враховується розробленою в 79-ті роки ХХ ст. методикою відбору ґрунтових зразків. Оскільки апріорі така мікрогетероген- ність найбільше проявиться в рамках ландшафтно-геохімічної катени, нами в 2007 р. на території Доманівського району на чорноземах звичайних, середньогумусних незмитих, вилугуваних та слабозмитих у межах майданчиків 38, 39 та 40 закладено геостатистичну сітку з кроком 5 м загальною довжиною 180 м. У вузлах сітки на 5 майданчиках відібрано 80 зразків ґрунту, які потім були проаналізовані на вміст 137Сє та агрохімічних показників.

Наведені на рис. 2 - 5 розподіли Сє та основних агрохімічних показників вказують, що ці розподіли в