УДК 631.51:631.582:631.81:632.51:633

Грабак Н.Х., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв, Україна

Грабак Наум Харитонович - доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології та природокористування

ЕНЕРГОЗАОЩАДЖУЮЧІ ТЕХНОЛОГІЇ

ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У СТЕПОВІЙ ЗОНІ УКРАЇНИ

У статті наведені результати 25-річних досліджень з опрацювання енерго- та ресурсозаощаджуючих технологій вирощування сільськогосподарських культур у степовій зоні України. Обґрунтована значна перевага розроблених технологій у порівнянні з традиційними.

In the article the results of 25-years-old researches on working energy- and resource- economy technologies of growing of agricultural cultures in the steppe area of Ukraine are presented. Considerable advantage of the developed technologies is grounded as compared to traditional.

Надзвичайно важливою проблемою сучасного агропромислового виробництва є значна енергоємність технологій, через що коефіцієнт енергетичної ефективності вирощуваних рослин становить менше 2,0, що свідчить про низьку ефективність господарювання. Великі енергетичні, матеріальні та трудові витрати обумовлюють високу собівартість продукції, що примушує збільшувати реалізаційну ціну, а це зменшує її конкурентоспроможність на ринку.

Причиною такого становища є низька врожайність та неадекватні витрати енергії, акумульованої в насінні, добривах, паливно- мастильних матеріалах, технічних засобах, людській праці.

З метою подолання вказаних негараздів в агропромисловому виробництві країни в Миколаївському інституті агропромислового виробництва (південний Степ) та Інституті грунтів УААН (північний Степ) упродовж 25 років виконано цикл польових експериментів (стаціонарні довготермінові, тимчасові та модельні) на різних елементах рельєфу, метою яких було опрацювання таких технологій вирощування польових культур у сівозмінах, які забезпечували б істотне зменшення енерговитрат, витрат пального та праці, питому металоємність і в той же час не зменшували б продуктивності вирощуваних рослин.

Досліди проводили на типових для південного і північного Степу грунтах - чорноземах південних і звичайних нееродованих, слабко- та середньоеродованих. При цьому користувалися загальноприйнятими для подібних експериментів методиками.

В результаті виконаних робіт опрацьовані енерго- та ресурсозаощаджуючі технології вирощування польових культур в різних сівозмінах. Принципова суть і відмінність їх від традиційних полягає в наступному (табл. 1).

Опрацьована технологія вирощування кукурудзи на зерно, яка базується на щільовому обробітку грунту, дозволяє отримати коефіцієнт енергетичної ефективності (КЕЕ) в межах 5,7.

При вирощуванні кукурудзи на зелену масу на схилі 3-5° найбільший КЕЕ (4,4) забезпечує технологія, що передбачає кількаразову культивацію КГШІ-5 на 8-10 та 10-12 см після збирання попередника, чизельне розпушування на 35-40 см.

В табл. 2 наведено систему енерго- заощаджуючого обробітку ґрунту в типовій польовій сівозміні на рівнині.

В ній виконується на 18 технологічних операцій менше, ніж при традиційному обробітку ґрунту, що дає змогу заощадити 8000 МДж/га енергії.

Неабияке значення для заощадження енергії, окрім скорочення глибини, має і тип ґрунтообробного знаряддя, яким здійснюють основний обробіток ґрунту. Так, застосування підрізних лап ЛП-0,35 сприяє заощадженню на кожному гектарі в порівнянні з поличковим паром 10880 МДж енергії; чизельних плугів ПЧ- 2,5 12059 МДж; плоскорізних знарядь 12363 МДж; розпушувачів типу "Параплау" 12727 МДж, а еколого-економічна ефективність використання цих знарядь становить відповідно: 124,2; 117,0; 126,1 та 130,1 %.

В 5-пільній сівозміні на схилі 1-3° найкращим виявився варіант із мінімальним обробітком ґрунту при використанні плоскорізів: витрати пального при цьому склали 20,8 кг/га, прямі витрати праці 2,35 людино-годин/га; питома металоємність 16,07 кг/га, а сумарна енергоємність 1707 МДж/га, що відповідно менше контролю (традиційний обробіток ґрунту) на 33,1; 25,9; 17,8 та 17,3%.

В 6-пільній зерно-трав'яній сівозміні на схилі 3-5° найменшими енерговитрати були у варіанті з комбінованим обробітком ґрунту: прямі витрати праці зменшувалися у порівнянні з традиційним на 31,5%; витрати пального - на 13,7 %; питома металоємність - на 7,3 %.

Одним із показників родючості ґрунту є його енергоємність, що визначається вмістом у ньому органічної речовини, в тому числі гумусу, елементів живлення рослин, живих організмів.

Недосконалість існуючих технологій, недостатня кількість органічних і мінеральних добрив, які вносяться в ґрунт, надмірна хімізація виробництва, збільшення ерозійних процесів обумовлюють невпинне зменшення

енергоємності ґрунту. Розроблені технології, засновані на застосуванні менш інтенсивних ґрунтозахисних засобів його обробки, нехімічних заходів боротьби з бур'янами та іншими шкідливими організмами сприяють кращому збереженню акумульованої у верхньому шарі ґрунту енергії. Так, після завершення ротації зерно-трав'яної сівозміни на фоні систематичного мінімального обробітку безполичковими знаряддями в 1 кг ґрунту містилося 765 МДж енергії, в той час як при традиційній оранці - лише 722.

Таким чином, опрацьовані технології вирощування сільськогосподарських культур в степовій зоні України мають незаперечну перевагу над тими, що в даний час застосовуються, оскільки вони менш енергомісткі та ресурсовитратні і, в той же час, не зменшують врожайності рослин.

Матеріально-технічні засоби, які в даний час пропонуються на ринку аграріям, дозволяють без будь-якої докорінної перебудови виробничих процесів застосовувати розроблені технології в сільськогосподарських підприємствах. Єдина вимога, що гарантує успіх, - своєчасне та якісне виконання всіх технологічних операцій.

ЛІТЕРАТУРА

Безручко И.М., Грабак Н.Х. и др. Справочник по почвозащитному земледелию. - К.: Урожай, 1990.-277 с.

Гордієнко В.П., Малієнко А.М., Грабак Н.Х. Прогресивні системи обробітку ґрунту. - Сімферополь, 1998.-275 с.

Грабак Н.Х. та ін. Обробіток ґрунту в умовах прояву водної та вітрової ерозії. - Луганськ, 1993.-51 с.

Грабак Н.Х. та ін. Основи ведення сільського господарства та охорона земель. - К.: ВД "Професіонал", 2006. - 495 с.

Кисіль В.І. Формування екологічно безпечного виробництва в Україні. - Вісник аграрної науки. - 2003. -