УДК 631.51: 633.85

Хомяк П.В., Миколаївський інститут АПВ УААН, м. Миколаїв, Україна

Хомяк Павло Володимирович - завідувач науково-технологічного відділу маркетингу апробації та впровадження новітніх розробок у рослинництві та землеробстві Миколаївського інституту АПВ. Магістр з агрономії. Напрям наукової діяльності - екологічно безпечні технології в землеробстві. Автор 14 наукових праць.

ВПЛИВ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ ІЗ СОНЯШНИКОМ НА ФІТОСАНІТАРНИЙ

СТАН ПОСІВІВ КУЛЬТУРИ ТА ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ СКЛЕРОЦІЇВ БІЛОЇ

І СІРОЇ ГНИЛЕЙ

У статті наведено результати досліджень впливу систем основного обробітку ґрунту на фітосанітарний стан посівів соняшнику та життєздатність склероцїїв білої і сірої гнилей у короткоротаційних сівозмінах в умовах південного Степу України.

In the article the researches results are directed. It was investigated the influence of the basic till soil on the phytosanitari state of sunflower crops in short term crop rotation in the condition of south Ukraine Steppe.

Соняшник є провідною олійною культурою, як в області, так і по всій Україні. Його виробництво суттєво впливає на економічну ситуацію в південному регіоні - він посідає перше місце за рівнем рентабельності, а також покращує фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. За статистичними даними, в багатьох агропідприємствах півдня України на соняшник припадає 55-75 % прибутку від рослинництва.

Дослідження останніх сімнадцяти років, проведені в різних регіонах України, свідчать, що, починаючи з 1992 року, відбувається різке збільшення посівних площ соняшнику, від оптимальних науково обгрунтованих 1,6-1,7 до екологічно небезпечних 5,0 млн. га. Так, за оперативними даними міністерства АПУ, площа посіву соняшнику в 2003 році по Україні склала 4,1 млн. га при врожайності його насіння 11,3 ц/ га, у 2004 р. цей показник склав 3,2 млн. га та 9,9 ц/га відповідно, а в 2007 р. площі посіву сягнули 5,0 млн. га [2, 5, 6].

Таким чином, термін ротації соняшнику у сівозміні скоротився з рекомендованих 8-10 до 34 років. Неминучим наслідком цих змін стало різке падіння його врожайності до рівня 7,811,2 ц/га. Але навіть за таких умов виробництво соняшнику є рентабельним.

Як відомо, однією з основних причин, що знижують продуктивність соняшнику при більш частішому його поверненні на попереднє місце в сівозміні є погіршення фітосанітарного стану грунту та пощирення таких притаманних цій культурі хвороб, як біла і сіра гнилі.

Багато дослідників [1, 8] стверджують, що біла та сіра гнилі є найбільш поширеними й шкодочинними хворобами соняшнику в багатьох країнах світу.

За даними Ілюхиної М.К. [3], при ураженні кошиків збудником білої гнилі, наприклад рослин сорту Єнісей, відмічалося зменшення маси 1000 насінин на 15 %, олійності - на 20 %; при цьому кислотне число олії підвищилось у 123 рази (з 0,3 до 37,0), а лушпинність насіння - на 35 %. При ураженні коренестебловою формою білої гнилі спостерігалося значне зменшення розмірів кошика (на 24,7-31,8%), а також маси 1000 насінин (до 34 %), їх лабораторної схожості (на 30,7-46,5 %) та олійності [7].

На думку Пересипкіна В.Ф. та ін. [4], одним з головних заходів боротьби з грибковими хворобами є способи основного обробітку грунту. Оскільки бур'яниста рослинність та післяжнивні рештки вирощуваних рослин і сам грунт є осередками поширення склероцій збудника, то відповідним обробітком грунту можна істотно впливати на ці процеси.

Проте недостатня кількість наукових знань з основних елементів вирощування соняшнику в короткоротаційних сівозмінах і, зокрема, одного з головних - системи обробітку грунту є причиною повільного впровадження їх в виробництво. Тому набуває актуальності питання опрацювання для окремих короткоротаційних сівозмін такої системи обробітку грунту, яка дозволила б отримати високі та сталі врожаї насіння соняшнику при умові створення оптимального фітосанітарного стану грунту. Отже, дослідження цього питання є актуальним.

З цією метою в Миколаївському інституті АПВ УААН упродовж 2001-2005 рр. було проведено польовий дослід за прийнятими для подібних робіт методиками досліджень. Роботу виконували в короткоротаційній трипільній сівозміні [чистий пар - озима пшениця - соняшник], де соняшник повертався на попереднє місце через 2 роки на третій. Дослідження проводили на типових для умов південного Степу грунтах - чорноземах південних малогумусних залишково слабо- солонцюватих важкосуглинкових на лесах. В досліді висівався зареєстрований сорт соняшнику Прометей.

Схема досліду передбачала вивчення в сівозміні таких систем основного обробітку грунту:

поєднання полицевої оранки на 28-30 см під пар з безполицевим розпушуванням на 25-27 см під соняшник;

поєднання ярусної оранки на 35-40 см під пар з безполицевим розпушуванням на 20-22 см під соняшник;

без зяблевого основного обробітку грунту під пар в поєднанні з ярусною оранкою на 35-40 см під соняшник.

Проведений облік ураженості посівів соняшнику білою та сірою гнилями показав, що найкращим варіантом серед досліджуваних систем основного обробітку грунту в короткоротаційних сівозмінах з 33 % насиченням соняшником на протязі однієї ротації є ярусна оранка на 35-40 см під дану культуру на фоні весняного мінімізованого обробітку грунту на 810 см в парах (рис. 1). Дана тенденція обумовлюється більш глибшими заорюванням інфікованого шару грунту і повним обертанням скиби на 360° без часткового перемішування шарів грунту, як при звичайній оранці.

Так, сумарна ураженість патогенами за даною системою обробітку грунту була дуже низькою (4,8 %) і відбувалась на більш пізніх етапах органогенезу культурних рослин, тому суттєвого впливу на формування