Сприятиме реалізації стратегії розвитку пенсійної системи та матиме вирішальне значення для активізації пенсійної реформи і розвитку цієї системи взаємодія органів державної влади, об’єднань профспілок і роботодавців, громадських організацій, підтримка широких верств населення.

Суворе дотримання визначених напрямів і термінів реалізації стратегії розвитку пенсійної системи дозволить забезпечити достатній рівень пенсій з диверсифікованих джерел. Внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування для роботодавців знизяться до прийнятного розміру.

На даному етапі розвитку, коли Україна тільки отримала статус країни з розвиненою економікою, дуже важливим для її розвитку є вивчення зарубіжного досвіду господарювання промислово розвинених країн, в тому числі і їхніх пенсійних систем.

Висновок

В ході написання даної курсової роботи я визначила такі речі про Пенсійний фонд: його мету, завдання, проблеми і перспективи, необхідність подальшого розвитку і вдосконалення пенсійного забезпечення в Україні.

Пенсійне забезпечення покликане забезпечити захист людини від соціальних ризиків, тобто ризиків, пов’язаних із суспільною діяльністю людини, її здоров’ям, матеріальним забезпеченням у старості.

Захист від таких видів соціальних ризиків, як повна або часткова втрата працездатності та джерел існування в старості внаслідок інвалідності, у зв’язку зі втратою годувальника є головною метою такого виду соціального страхування, як пенсійне.

Головною функцією системи пенсійного забезпечення є формування у спеціальних фондах фінансових ресурсів, необхідних для задоволення матеріальних і соціальних потреб учасників страхової системи в разі настання зазначених соціальних ризиків.

Держава визначає принципи побудови, структуру, механізми функціонування страхової пенсійної системи, права та обов’язки учасників, гарантує їх дотримання. За участю держави відбувається визначення соціально-економічних параметрів системи пенсійного страхування – розміри страхових внесків і пенсійних виплат, право на їх одержання. Початком розроблення національного законодавства з пенсійного забезпечення та нової стратегії соціального захисту стало схвалення 5 листопада 1991 року Верховною Радою України Закону “Про пенсійне забезпечення”. Розроблення базового пенсійного законодавства завершилося 9 липня 2003 року з ухваленням Верховною Радою України законів “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про недержавне пенсійне забезпечення”, яким було остаточно визначено трирівневу структуру пенсійної системи.

Основним законом, що регулює питання загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, є Закон України “Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058- IV.

Вирішити проблеми пенсійного страхування можна шляхом: розширення бази нарахувань страхових внесків за рахунок легалізації та підвищення рівня заробітної плати; запровадження єдиного соціального внеску і створення державного реєстру соціального страхування; поетапного запровадження паритетної сплати страхових внесків страхувальниками та застрахованими особами; посилення контролю і відповідальності за дотримання законодавства про оплату праці та сплату страхових внесків; перегляду пенсійного віку відповідно до зростання тривалості життя; виключення можливості ухвалення рішень про перегляд розмірів пенсій без врахування реальних можливостей бюджету Пенсійного фонду та відповідних актуальних розрахунків.

Надалі розвивати накопичувальну пенсійну систему можна через: удосконалення інфраструктури фінансового ринку; розвиток корпоративного управління та фінансових інструментів; створення програмно-технічного комплексу для функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення; удосконалення та уніфікацію податкового законодавства щодо функціонування суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення; підвищення інституційної спроможності, рівня та якості професійної підготовки суб’єктів системи пенсійного забезпечення; створення системи електронного звітування роботодавців і запровадження місячної звітності страхувальників; захист прав інституційних інвесторів.

Ключовим питанням у стратегії розвитку пенсійної системи в Україні є вдосконалення інформаційного забезпечення цієї системи.

На даному етапі розвитку, коли Україна тільки отримала статус країни з розвиненою економікою, дуже важливим для її розвитку є вивчення зарубіжного досвіду господарювання промислово розвинених країн, в тому числі і їхніх пенсійних систем.