Основне положення Закону N 2761-III - операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, на відміну від попереднього, передбачає:

- зміну коду давальницької сировини за товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності у процесі виготовлення готової продукції;

- наявність етапів переробки (перетворення) давальницької сировини у готову продукцію;

- що давальницька сировина на попередніх та заключних етапах переробки повинна бути основним матеріалом;

- що вартість давальницької сировини повинна становити не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції;

- попередню поставку виконавцю давальницької сировини до повернення готової продукції;

- що при визначенні вартості давальницької сировини у вартості готової продукції враховується вартість всієї вивезеної/ввезеної давальницької сировини та витрати на доставку.

Зазначені вимоги суттєво ускладнюють підміну зовнішньоторговельної операції з переробки давальницької сировини на бартерну (товарообмінну) та практично унеможливлюють шахрайські дії суб'єктів підприємницької діяльності. визначено, що операції, які не передбачають попередньої поставки сировини для переробки у готову продукцію, або якщо вартість сировини становить менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції, не вважаються операціями з давальницькою сировиною.

Також додаткові вимоги визначено щодо сировини, яка використовується як давальницька: вона не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. передбачає можливість закупівлі давальницької сировини в Україні лише за іноземну валюту, крім того, зобов'язує здійснювати отримання (здійснення переходу права власності) давальницької сировини в Україні виключно за угодами купівлі-продажу.

вперше визначено обставини непереборної сили (форс-мажорні), які братимуться до уваги контрагентами у разі неможливості виконання зобов'язань за контрактом на переробку давальницької сировини. При виникненні форс-мажорних обставин необхідно надавати підтверджуючий документ торгово-промислової палати.

Право на визначення операцій як таких, що належать до операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, надано Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, яке здійснюється на підставі акта експертизи торгово-промислової палати. Такі висновки надаються за запитом митних чи податкових органів.

Таким чином, продовжив розвиток концептуальних основ регулювання зовнішньоекономічних операцій з переробки давальницької сировини, закладених Декретом та . Додаткові норми , що конкретизують деталі та норми безпосереднього здійснення окремих етапів та операцій з давальницькою сировиною в цілому, потребують від національних підприємців перегляду підходів до укладання відповідних зовнішньоекономічних контрактів та додаткової оцінки економічної доцільності здійснення таких операцій.

Вітчизняна практика використання в зовнішньоекономічній діяльності операцій з давальницькою сировиною дала змогу виділити окремі види правопорушень та зловживань, які мають негативний вплив на стан економіки, бюджетної та фінансової дисципліни, а саме: податкові, митні, правопорушення у сфері валютного регулювання та правопорушення у сфері грошового обігу, розрахунків [16].

Спираючись на результати досліджень тенденцій розвитку операцій з давальницькою сировиною, можна стверджувати, що підвищення протекціоністської політики держави щодо таких операцій одночасно зі стимулюванням розвитку зовнішньоекономічних відносин буде продовжуватись. Проте недосконалість законодавчо-нормативної та методичної бази у сфері операцій з давальницькою сировиною призводить до зниження ефективності їх державного регулювання і потребує невідкладних заходів з їх удосконалення.

Існує потреба в удосконаленні наявних та запровадженні нових підходів щодо організації та управління операціями з давальницькою сировиною. Забезпечення ефективності цих процесів залежить передусім від правильної організації обліку та аналізу як джерела інформації для прийняття управлінських рішень.

Реформування державного регулювання та державного контролю операцій з давальницькою сировиною повинно здійснюватися в рамках формування сприятливого середовища для нарощування потужностей внутрішнього виробництва й споживання та одночасного зменшення обсягів давальницької сировини в економіці з подальшим уникненням їх використання. Однак рівень розвитку економічних відносин та специфіка здійснення операцій з давальницькою сировиною зумовлюють посилення саме адміністративної ролі держави в регулюванні цих процесів, оскільки застосування ринкового механізму призведе до ще більших обсягів використання давальницької сировини на території нашої держави.

Проте недосконалість державного регулювання та контролю давальницьких операцій вимагає пошуку нових напрямів їх розвитку. Такі напрями передбачають заходи щодо вдосконалення, по-перше, концептуальних основ розвитку державного регулювання операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічній діяльності; по-друге, законодавчої та методичної бази державного регулювання та контролю давальницьких операцій.

Для вирішення зазначених проблем в роботі [16] розроблено концепцію розвитку державного регулювання операцій з давальницькою сировиною.

Основною метою Концепції є обмеження використання давальницьких операцій на території України в усіх сферах господарської діяльності. Зазначимо, що дана Концепція повинна бути складовою більш загальної концепції (стратегії) розвитку зовнішньоекономічної діяльності в рамках розвитку економічної системи України.

Механізм забезпечення реалізації концепції. розкриває основні напрями вдосконалення державного регулювання давальницьких операцій, а саме:

- нормативно-правове забезпечення;

- організаційне забезпечення;

- інформаційне забезпечення;

- фінансове забезпечення.

Очікуваними результатами концепції є основні стратегічні питання, розвитку яких сприятиме дана концепція:

- сталий інноваційний розвиток економіки та залучення інвестицій;

- створення сучасної системи державного регулювання операцій з давальницькою сировиною;

- збільшення надходжень до Державного бюджету коштів від здійснення давальницьких операцій;

- розвиток вітчизняного товаровиробника;

- забезпечення потреб внутрішнього ринку товарами власного виробництва;

- стабільна робота галузей економіки й окремих підприємств, від яких залежить економічна безпека держави.

Проаналізувавши зарубіжний досвід державного регулювання операцій з давальницькою сировиною у країнах зі схожим економічним розвитком (Російській Федерації, Республіках Білорусь та Казахстан), можна зробити висновок, що чинна вітчизняна законодавча та нормативно-правова база здійснення та регулювання операцій з давальницькою сировиною має певні недоліки, які потребують усунення. Тому законодавче закріплення системи державного регулювання давальницьких операцій, її норм та принципів у Законі України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", а також внесення змін щодо зміни строків переробки давальницької сировини, запровадження ліцензування операцій з переробки давальницької сировини,