безпосереднього приєднання до нього частини одержаного прибутку на

приріст власних фінансових ресурсів;

введення в дію об’єктів капітальних вкладень за рахунок власних

коштів;

індексації основних засобів у зв’язку з інфляцією, а згідно з діючим

законодавством збільшує балансовий прибуток підприємства, який

спрямовується на капітальні вкладення;

до оцінки оборотних засобів.

На державних підприємствах сума статутного фонду може зменшуватися при реалізації об’єктів 2-ї і 3-ї груп основних засобів [1,7,9,14].

2. Формування статутного фонду державного підприємства.

Статутний фонд державного підприємства, що перебуває у загальнодержавній або комунальній державній власності, - це сума коштів і вартість матеріальних ресурсів, що безоплатно виділені державою в постійне розпорядження трудового колективу підприємства на правах повного господарчого відання. Чинним законодавством встановлено, що здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє, користується, розпоряджається цими ресурсами, чинить по відношенню до них будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства. Розмір статутного фонду державного підприємства визначається обсягом виробництва товарів і послуг на ньому.

Джерелом формування статутного фонду державного підприємства є кошти, які належать державі. Вони виділяються або з державного бюджету, або за рахунок інших державних підприємств – у порядку внутрішньогалузевого і міжгалузевого перерозподілу фінансових ресурсів – за розпорядженням державних органів, що виконують функції по управлінню держ. майном (Фонд державного майна, міністерства і відомства України).

В сучасних умовах державні підприємства, як правило нарощують свої статутні фонди за рахунок власних нагромаджень – прибутку. Частину чистого прибутку вони спрямовують на розвиток виробництва – реконструкцію, придбання нового устаткування тощо.

Частина прибутку може спрямовуватися до статутного фонду на приріст власних оборотних коштів. Така потреба виникає у підприємства у зв’язку з необхідністю збільшити нормативи запасів оборотних активів, що, як правило, залежить від росту обсягів виробництва товарів та послуг.

Статутний фонд приватизованого підприємства визначається в процесі інвентаризації та оцінки майна державного підприємства згідно з положенням, яке затверджене спеціально урядовою постановою [1,2,5,14].

3. Формування статутного капіталу акціонерного товариства.

Статутний капітал акціонерного товариства поділяється на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і відповідає за зобов'язаннями тільки майном.

Акція – це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства. Акціонери відкритого акціонерного товариства можуть продати акції на вторинному ринку чи своєму товариству (якщо це передбачено Статутом). Власники акцій мають право здійснювати контроль за фінансово-господарською діяльністю, приймати управлінські рішення, а також отримувати частину прибутку.

В Україні випуск акцій дозволено лише акціонерним товариством. Згідно із законодавством України, акції класифікуються за різними ознаками (рис. 3. 1.).

Рис. 3. 1. Класифікація акцій акціонерного товариства

Відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, акції, випущені в документарній формі, оформляються сертифікатом акцій. Акції, випущені у бездокументарній формі, загальний обсяг яких оформлено глобальним сертифікатом, передаються на зберігання до депозитарію, обраного Товариством.

Акції можуть бути іменні – із зазначенням власника, якому належать права, засвідчені в цінному папері. Акції на пред'явника надають права, зазначені в акції, пред'явнику цінного паперу.

Необхідно зазначити відмінності між двома найбільш поширеними видами акцій: привілейованими і простими. Усі акціонерні товариства мають право випускати прості акції, які надають право голосу і часто називаються залишковим капіталом. Під час сплати дивідендів і розподілу майна в разі ліквідації товариства власники простих акцій йдуть після власників привілейованих акцій. Привілейовані акції випускають рідше, однак вони мають низку переваг. Права, які мають власники привілейованих акцій, визначаються Статутом товариства. Зазвичай це:

а) пріоритет перед власниками звичайних акцій на повернення їм капіталу в разі ліквідації товариства;

б) привілейовані акції не дають права голосу;

в) дивіденди є фіксованими і не залежать від результатів діяльності;

г) якщо привілейовані акції є кумулятивними, то дивіденди накопичуються за попередні роки [1,2,6,7,9].

3.1. Порядок збільшення статутного капіталу акціонерного товариства.

Збільшення статутного капіталу здійснюють за рішенням загальних зборів акціонерів. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства не більше як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що це передбачено статутом.

Усі акціонери Товариства мають рівне переважне право на придбання акцій, що випускаються додатково, у кількості, пропорційній їхній частці у статутному капіталі на дату прийняття рішення про емісію акцій.

Відкритим акціонерним товариствам під час проведення підписки на акції забороняється визначати переваги одних інвесторів перед іншими на придбання акцій, що випускаються додатково.

У разі збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства додатковими внесками можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті.

У разі збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства не допускається поєднувати джерела збільшення розміру статутного капіталу одночасно за рахунок внесків і реінвестицій дивідендів.

Порядок збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства наведено на рис.3. 2.

Рис. 3.2. Шляхи та джерела збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості можливо, коли всі раніше випущені акції повністю викуплено не нижче номінальної вартості. У разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу додаткові акції випускають з тією самою номінальною вартістю. На придбання додатково випущених акцій переважним правом користуються акціонери акціонерного товариства.

Для реалізації свого переважного права на придбання акцій, що випускаються