– розвитку образного усного мовлення – необхідно розв’язувати такі навчальні завдання:
¦ розширювати і поглиблювати знання учнів про слова-назви, слова-ознаки, слова-дії викликати інтерес до роботи над словом, почуття гордості за рідну мову;
¦ поступово вводити дітей у світ краси мови;
¦
формувати ініціативу і самостійність, здатність оперувати словом у мовленнєвій діяльності;
¦
розвивати дитячу уяву, фантазію;
виховувати вміння долати труднощі під час опрацювання слів, прагнення вдосконалювати літературну мову, спостережливість, кмітливість;
¦ формувати навички точного вживання слів у спілкуванні з ровесниками;
¦ удосконалювати вміння переносити знання, здобуті на уроці, в нові умови;
¦ застосовувати на уроці знання, набуті самостійно [74, с. 125-136].
Вирішуючи ці завдання на уроках читання, вчитель збагачує мовлення учнів кількісно, тобто поповнює їхній активний словник. При цьому вдосконалює його і якісно, дбаючи про найточніше вживання слів, виразність думки.
Матеріалом для розширення словникового запасу молодших школярів на уроках читання служать синоніми, наведені у тексті для читання [13; С. 37-38]. Синоніми (слова, близькі за змістом) збагачують словниковий запас учнів, допомагають уникати повторення одного й того ж слова в реченні, роблять мовлення більш точним, виразним, емоційно забарвленим. Тому в словниковій роботі на уроках читання значне місце мають займати вправи з синонімами (без повідомлення цього терміна учням початкових класів).
Досвідчений методист Ізмайлова Р.Г. рекомендує такі вправи:
1.
Відшукування синонімічних груп у тексті.
2.
Добір слів, близьких за значенням.
3.
Пояснення синонімів.
4.
Аналіз емоційних синонімічних слів.
5.
Вписування в речення синонімів, доданих у кінці вправи
6.
Складання речень з поданими синонімами.
7. Заміна невдалих, невідповідних для певного тексту слів або тих, що повторюються [43, с. 14-15].
Програма з рідної мови для початкових класів передбачає вивчення й антонімів - слів, що мають протилежні значення (легкий - важкий, низький - високий, початок - кінець). Під час словникової роботи як один з методів пояснення нових чи незрозумілих слів використовується наведення протилежного слова. Рекомендуються такі вправи:
1.
До поданих слів добирати інші з протилежним значенням.
2.
З поданих дібрати слова з протилежним значенням, розмістити їх парами [74, с. 46].
Проте краще проводити вправи на вживання антонімів у роботі над зв'язним текстом. Наприклад, працюючи над оповіданням Ю. Збанацького «Щедра осінь», можна запропонувати учням знайти в оповіданні слова з протилежним значенням, вечори - ранки, день – ніч, в оповідання «Відліт птахів» у реченнях «Старі й бувалі птахи вчили молодих; Дні стали короткі, а ночі довгі» підкреслити антонімічні пари.
Молодші школярі практично ознайомлюються із багатозначними словами з читанок (легка сумка, легка задача, легка хода). Основний методичний прийом роботи над різними значеннями одного слова - це спостереження за ним у різних реченнях. Для цього використовуються тексти оповідань, які є в підручниках, а також спеціально дібрані тексти.
Одним із способів ознайомлення з багатозначністю слів є виконання вправ на вживання їх у прямому й переносному значенні. Пояснення прямого й переносного значення слів: залізний цвях - залізна людина; солодкі цукерки - солодкі слова; гарячий чай - гаряче серце; світла ніч - світлий погляд. Добір із тексту слів з переносним значенням і вживання їх у прямому (Хвилі грають - грають у м'яча).
3.
Складання попарно речень зі словами, вжитими в прямому й переносному значенні : гірка цибуля - гірка доля; тепла вода - тепла розмова.
Відомо, що молодшим школярам доступні елементи образної мови: епітети, метафори, порівняння (без уживання термінів). Користуватись образними словами учні привчаються під час роботи над художніми творами на уроках читання.
Зацікавлене спостереження над мовою в художніх творах, добір образних слів викликають у дітей бажання опанувати словникове багатство мови. «Проводячи підготовчу роботу до читання нового твору, доцільно використати такі прийоми, як: добір образних слів до предметів, зображених на ілюстрації до тексту; додавання до певної частини речення порівняння: міцний, як дуб: в нього очі, наче волошки в житі» [31, с. 76].
Варто зауважити, що велику роль у розвитку мислення, збагачення й систематизації дитячого словника відіграє такий вид роботи як логічні вправи. Вони широко застосовуються в усіх початкових класах. Тематика логічних вправ залежить переважно від матеріалу читанки. Крім того, доцільно використовувати натуральні предмети і сюжетні малюнки, таблиці, картки зі словами чи зв'язним текстом.
Найпоширенішими є такі види словниково-логічних вправ:
1.
Називання предметів: хто це? що це?
2.
Називання ознак їх за кольором розміром, матеріалом, формою і т.д.
3.
Називання предметів за властивими їм діями:...щебече,...цвірінькає (соловей, горобець).
4.
Називання предметів за властивими їм ознаками:...солодкий, …кислий (цукор, оцет).
5.
Групування предметів за загальними родовими ознаками: свійські й дикі тварини, риби, квіти, одяг, взуття, меблі тощо.
6.
Добір до назв однорідних предметів слова, яке означає родове поняття: ластівка, горобець, сорока, синиця - це... (птахи) [40, с. 108].
7. Поділ предмета на складові частини: дерево: корінь, стовбур, листя…; будинок: двері, стеля, вікна….
8. Складання елементарних логічних визначень: мак-це квітка; яблуня-фруктове дерево.
Виконуючи такі завдання, школярі навчаються елементарної класифікації (групування) слів, порівнювати предмети і явища, встановлювати на основі цього схожість і різницю, між ними. Логічні вправи допомагають дітям правильно співвідносити родові і видові поняття, визначати правильний зв’язок між предметом і словом, яке позначає його.
Особливо велике значення для збагачення словникового запасу учнів мають вправи на словотворення. В результаті такої роботи діти не лише оволодівають навичками словотворчого аналізу, а й починають розуміти залежність лексичного значення слова від його словотворчих елементів, усвідомлюють різноманітність, багатство засобів творення нових слів.
Отже, проаналізувавши такі види роботи на уроках читання як словниково-орфографічна, вправи на збагачення лексичного матеріалу, робота, зокрема, з дитячою книгою, вправи на розвиток словотворчих навичок, на збільшення швидкості читання та