Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







Реферат

Система освіти в Канаді

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО КРАЇНУ 

На другій серед держав світу за розмірами території Канади (9,987 млн. км2) мешкає 28,3 млн. осіб (1993 р.): 44% англо-канадців, 28% франко-канадців, індійці, ескімоси, емігранти з багатьох країн світу. Українські канадці є чи не найчисленнішими серед цих емігрантських громад. З релігійних общин найбільші об'єднання протестантів і католиків. Майже 80% населення мешкає у містах і близько 60% — на вузькій смузі уздовж кордону зі США на географічній широті півночі і центра України. Значна частина Канади розташована за Північним полярним колом і майже не населена.

Канада — федерація 10 провінцій та 2 територій, які мають всю повноту прав у питаннях самоврядування і освіти. За устроєм це конституційна монархія (королеву Великобританії представляє генерал-губернатор) з демократичним двохпалатним парламентом (Сенат і Палата громад). Державні мови англійська і французька.

Великі природні багатства та працьовитість населення лежать в основі економічного добробуту Канади, яка входить у число світових лідерів за розміром ВНП на одного мешканця. У країні рівномірно розвинуті сільске господарство (збір понад 1000 кг пшениці на одного канадця), видобувна і переробна промисловість, машинобудування та енергетика. Великий об'єм експорту металів та інших первинних продуктів, енергоносіїв та виробів промисловості. Грошова одиниця — канадський долар.

2. МИНУЛЕ І СУЧАСНЕ СИСТЕМИ ОСВІТИ

Особливості й загальні риси системи освіти Канади зумовлені постійною суперечністю внутрішніх місцевих відмінностей та інтегруючих вимог потужної економіки краіни та всього континенту. Конституція покладає на уряди провінцій повну відповідальність за освіту. Країна не має звичного для нас одного центрального міністерства освіти, а в 12 складових одницях утворилися подібні, але нетотожні структури для навчання населення та підготовки фахівців. Поточні потреби вимушують використовувати Службу державного секретаря як своєрідний центральний освітній орган для реалізації важливих національних освітніх програм насамперед з неперервної освіти, хоч вплив урядів і парламентів провінцій на систему навчання лишається вирішальним.

Перші католицькі та інші школи з'явилися на території Канади разом з хвилями поселенців з Франції, Англії та Ірландії. Перший католицький ВЗО (духовна семінарія) заснована ще 1663 р, ще кілька коледжів — на початку ХІХ ст., але справжній розквіт системи освіти — справа останніх десятиріч. У наш час кілька років поспіль канадська освіта та de facto визнається за сукупністю усіх характеристик найдоступнішою та найдемократичнішою в світі. Її усереднена структра показана на нашій схемі.

Дошкільне виховання є справою місцевих влад, які все ж намагаються гарантувати усім 5-ти чи 6-річним дітям рік підготовки до початкової школи. У різних провінціях момент вступу в останню припадає на вік 6 чи 7 років. Середня тривалість обов'язкового навчання — 10 років. Відрізняються провінції і у визначенні межі початкової і середньої школи, тому зустрічаються різні варіанти побудови 12-річної середньої освіти: 6 + 3 + 3; 7 + 5; 8 + 4 тощо. На початку 90-х контингент шкіл становив майже 5 млн. учнів, яких навчали близько 300 000 вчителів. Заключні роки середньої школи дифереційовані й готують переважно до вищої освіти, хоч все частіше включаються курси професійної підготовки (економіка, комерція, інформатика та ін.). Приватні школи навчають приблизно 1/20 частину учнів. Для отримання шкільного диплома необхідно скласти визначену законому кількість заліків. Звичних нам комплексних випускних екзаменів немає, хоч вимоги до школярів постійно зростають.

Вищі школи сучасної Канади приймають на подальше навчання практично усю молодь, яка отримала середню освіту. Кількість студентів наполовину більша, ніж в Україні. Такий високий розвиток є наслідком застосування філософії загальної вищої освіти та щедрого фінансування — Канада витрачає на освіту понад 8% свого чималого ВНП.

З викладеного стає зрозумілою виключна строкатість побудови вищої освіти. У Квебеку вона унітарна, бо 2-річні місцеві (community) коледжі стали обов'язковою проміжною підготовчою стадією між 11-річною середньою школою та університетами. Бінарний варіант з університетів і цілком незалежного сектора коледжів технологій та прикладних мистецтв створений в Онтаріо, Манітобі та чотирьох приатлантичних провінціях. Для решти країни вища освіта має три сектори: університети, технологічні та інші спеціалізовані коледжі чи інститути, місцеві коледжі. Всього в країні в 1993/94 навч. році діяло 69 закладів університетського рівня і 203 — нижчого. Типовий для початку 90-х років розподіл студентів: 750 000 на першому (бакалаврському) циклі унверситетів, 110 000 — на другому. В коледжах різного виду — понад 300 000.

3. ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Всі заклади вищої освіти Канади поділяються на "дипломні" і "додипломні" згідно законів провінцій. Центральне місце у секторі дипломних ВЗО належить університетам, хоч є певна кількість акредитованих до такого ж рівня приватних коледжів. Канадські заклади університетського рівня мають кваліфікований викладацький персонал і готують фахівців з усіх сучасних дисциплін та спеціалізацій. Всі вони мають право присуджувати академічний диплом бакалавра, більшість — магістра й доктора філософії (з частини фахів). Вкажемо, що вони можуть мати різноманітні назви: частіше — університет, рідше — "школа", "коледж" чи "інститут". Додипломні коледжі пропонують спрощені програми з професійним спрямуванням і не присуджують академічних дипломів.

Більшість університетів англомовні, 7 — франкомовні. Чимало таких, які мають кілька десятків тисяч студентів. Прикладом є франкомовний Монреальський з контингентом 50 000 осіб, 13 факультетами Вищою школою комерції та Вищою політехнічною школою. Ненабагато менший — англомовний унверситет Торонто. Дипломи цих та інших університетів Канади мають світове визнання.

4. ДОСТУП

Стандартною умовою доступу в університети для канадських громадян є диплом


Сторінки: 1 2 3