Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







ДЕЗИНФЕКЦІЯ

ДЕЗИНФЕКЦІЯ

Дезинфекція (від французького слова des — заперечення, і латинського infectio — інфекція) — це знищення в сере-довищі, що оточує людину, патогенних мікроорганізмів (бак-терій, вірусів, рикетсій, найпростіших, грибів? токсинів), їх переносників (комах, кліщів), а також гризунів. При дезин-фекції або знезаражуванні знищуються в основному пато-генні мікроорганізми. Цим дезинфекція відрізняється від стерилізації, при якій знищуються всі види мікроорганізмів і їх спори.

Мета дезинфекції — знищити збудника інфекції в сере-довищі, що оточує людину ( в приміщенні, на предметах обстановки, на посуді, білизні, одязі, виділеннях хворого тощо).

Для проведення дезинфекції необхідно знати: 1) що під-лягає знезараженню; 2) коли необхідно провести дезинфекцію; 3) чим провести дезинфекцію; 4) як здійснити дезинфекцію.

Розділи дезинфекції: 1 — власне дезинфекція — знищен-ня патогенних мікроорганізмів; 2 — дезинсекція — знищення переносників захворювань (комах, кліщів); 3 — дератизація — знищення гризунів; 4 — стерилізація — знищення всіх мікроорганізмів.

Розрізняють два види дезинфекції: вогнищеву і профі-лактичну. Вогнищева дезинфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника інфекції вона проводиться, поділяється на поточну та заключну.

Поточна дезинфекція проводиться у вогнищі інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета поточної дезин-фекції: негайне знищення збудника інфекції після його виве-дення з організму хворого чи носія з метою запобігання розсіюванню збудника в навколишньому середовищі.

Заключна дезинфекція проводиться у вогнищі інфекції після ізоляції хворого чи бацилоносія. її мета: повне знеза-ражування об'єктів, які могли бути заражені збудником інфекції.

Профілактична дезинфекція проводиться постійно, неза-лежно від наявності джерела інфекційного захворювання. Мета профілактичної дезинфекції: запобігти виникненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.

Методи дезинфекції. Під час проведення дезинфекції користуються двома основними методами: фізичним та хі-мічним. Проте цей поділ умовний. Можна виділити ще третій метод дезинфекції — комбінований, при якому фізичні та хімічні методи знезаражування застосовують одночасно (на-приклад, прання білизни в гарячій воді з милом) або пос-лідовно один за одним (наприклад, підготовка рук хірур-гічного персоналу до операції проводиться в два етапи — механічна очистка шкіри рук з милом, щіткою, теплою водою та дезинфекція рук різними дезинфікуючими засо-бами). Крім того, в практиці використовують частіше ком-бінації різних речовин чи користуються різними дезинфі-куючими засобами в певній послідовності.

ФІЗИЧНІ МЕТОДИ ДЕЗИНФЕКШЇ

Фізичні методи знезаражування проводять за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.

Механічні методи знезаражування забезпечують вида-лення, але не знищення мікроорганізмів. При цьому з при-міщення і предметів видаляють пил, бруд, різні жирові та білкові крупинки, а разом з ними значну кількість мікро-організмів. Механічні засоби знезаражування включають чистку, протирання, миття, прання, вибивання, витрушу-вання, підмітання, фільтрацію, провітрювання та вентиляцію приміщення.

Особливо ефективне застосування пилососів. При цьому разом з пилом видаляється 98 % мікроорганізмів.

Витрушування широко застосовують при гігієнічному прибиранні. Однак воно не вважається раціональним, оскіль-ки не дає змоги досягти повного видалення мікрофлори, а особа, яка проводить витрушування, піддається небезпеці зараження.

Вентиляція, в тому числі й провітрювання приміщення, сприяє різкому зниженню вмісту мікрофлори в повітрі, при-чому тим більше, чим більша різниця температури зов-нішнього та внутрішнього повітря. Однак швидкість прові-трювання приміщень через кватирки, вікна, фрамуги за-лежить від ряду умов, які важко регулюються. Тому венти-ляцію приміщень використовують у дезинфекційній практиці як допоміжний захід за умови, що її тривалість буде не меншою ніж 30—60 хв. При цьому відбувається практично повне заміщення повітря в приміщенні зовнішнім повітрям, яке не містить патогенних мікроорганізмів.

Добрі результати дає кондиціювання повітря. Кондиціо-нер подає у приміщення чисте профільтроване повітря певної температури і вологості.

Для механічної очистки води, повітря та інших середовищ широко використовують фільтрацію.

Термічні методи знезаражування ґрунтуються на засто-суванні високих та низьких температур, а саме використання гарячого повітря, гарячої води, водної пари, кип'ятіння, пастеризації, спалювання, обпалювання, прожарювання, за-морожування та висушування.

Дезинфекція гарячим повітрям при температурі 150— 180 °С протягом 1,5—2 год надійно вбиває мікроорганізми, її застосовують у повітряних стерилізаторах для обробки металевого інструментарію, виробів зі скла тощо. Гаряче повітря в дезинфікуючих камерах використовують для дезин-фекції одягу, постелі (ковдра, подушка, матрац) та інших речей.

Прасування білизни також є дезинфекційним заходом. При тривалому прасуванні температура в товщі матеріалу досягає 100—180°С. При такій температурі гинуть навіть вегетативні форми мікроорганізмів. Прасувати речі треба з обох боків. Однак слід пам'ятати, що гаряче повітря менш ефективне за водяну пару, оскільки діє в основному повер-хнево.

Водяна пара проникає у глиб предметів, і тому її засто-сування є найбільш ефективним дезинфекційним заходом. Пара широко використовується в дезинфекційних камерах для знезаражування одягу, постільних речей тощо. В парових стерилізаторах (автоклавах) її застосовують для знезаражу-вання та стерилізації перев'язувального матеріалу та інстру-ментарію. В дезинфекційних та стерилізаційних апаратах використовують насичену водяну пару під певним тиском. Насиченою парою називають пару, температура якої дорів-нює температурі киплячої води. При стиканні насиченої водяної пари з предметами, температура яких на поверхні та в глибині нижча за температуру пари, відбувається перет-ворення водяної пари у воду з виділенням великої кількості тепла. Якщо предмети пористі, пара може проникати в їх товщу.

Гаряча вода при температурі 60—100 °С з розчиненими в ній миючими засобами використовується для прання білиз-ни та механічного видалення оруду разом з мікроорганізмами під час прибирання приміщень. Усі патогенні вегетативні форми мікроорганізмів не витримують нагрівання при 80 °С більше ніж 2,5 хв, а більшість з них гине при температурі 60-70 °С протягом 30 хв.

Порівняно надійним методом дезинфекції є кип'ятіння при температурі 100°С. Предмет, який підлягає дезинфекції, поміщають у холодну воду,


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7