3. Особливості складання виробничої програми підприємства

Найважливіший розділ плану розвитку підприємства — виробнича програма, чи план виробництва продукції. Показники виробничої програми: темп зростання виробництва товарної (валовий) продукції, виробництво найважливіших видів продукції в натуральному вираженні (із указівкою «у тому числі продукції для експорту»), включаючи показник якості продукції.

Основою для визначення в плані обсягу продукції у вартісному вираженні служить план виробництва промислової продукції в натуральному вираженні.

Завдання по виробництву продукції в натуральному вираженні встановлюються в одиницях виміру, що враховують особливості споживання окремих видів виробів. Такими одиницями можуть бути тонни, метри, кіловат-години, штуки, комплекти і т.д. У всіх випадках одиниця виміру повинна відбивати специфіку виробництва і споживання різних видів продукції, стимулювати виробництво найбільш ефективних і високоякісних виробів і сприяти використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Встановлені в плані одиниці виміру продукції обов'язкові для всіх ланок планування і керування виробництвом. Це необхідно для того, щоб забезпечити виконання виробничої програми в передбаченому асортименті, виконання плану кооперованих постачань і плану постачань по договорах, а також для ув'язування виробничої програми з показниками якості продукції Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. Київ: ”Знання”, 2000 . – С 268 с..

Невід'ємною частиною плану виробництва продукції в натуральному вираженні є завдання по подальшому підвищенню якості продукції. Якість найважливіших видів продукції повинне відповідати по своїх техніко-економічних показниках вищим досягненням вітчизняної і закордонної техніки на всіх стадіях проектування і виготовлення продукції. Відповідно з цими вимогами передбачається заміна і зняття з виробництва застарілої чи продукції модернізація застарілих виробів, поліпшення основних технічних характеристик продукції, що випускається, дотримання вимог стандартів, технічних умов і іншої технічної документації.

У планах випуску продукції підприємств передбачаються завдання по зняттю з виробництва застарілих видів виробів, тобто продукції, що не відповідає сучасним вимогам національної економіки і населення країни, що морально застаріла; указуються конкретні терміни заміни застарілих виробів, а також нові види виробів (типи, моделі), їх що заміняють.

Вартісними показниками виробничої програми є: обсяг реалізації, товарна, валова продукція.

По обсягу реалізованої продукції оцінюється виробничо-господарська діяльність не тільки окремих підприємств, а й цілих галузей та об'єднань. Обсяг реалізованої продукції в плані визначається як вартість призначених до постачання і оплаті в плановому періоді: готових виробів; напівфабрикатів власного виробництва; робіт промислового характеру, що призначаються до реалізації на сторону (включаючи капітальний ремонт свого устаткування і транспортних засобів, виконуваний силами промислово-виробничого персоналу), а так само як реалізація продукції і виконання робіт для свого капітального будівництва й інших непромислових господарств, що знаходяться на балансі підприємства.

Обсяг реалізованої продукції за планом Рп можна визначити по наступній формулі:

Рп =Тп+Он.п1-Он.п2, (3.1)

де Тп — обсяг товарної продукції за планом;

Он..п1, Он.п2 - залишки нереалізованої продукції на початок і кінець планового періоду відповідно.

Важливими показниками плану, що дозволяють визначити загальний обсяг промислової продукції, її структуру, темпи росту продуктивності праці, фондовіддачу й інші економічні показників, служать товарна і валова продукція.

Обсяг товарної продукції в плані включає вартість: готових виробів, призначених для реалізації на сторону, своєму капітальному будівництву і непромисловим господарствам свого підприємства; напівфабрикатів свого вироблення і продукції допоміжних і підсобних виробництв, призначених до відпустки на сторону; вартість робіт промислового характеру, виконуваних по замовленнях з боку чи непромислових господарств і організацій свого підприємства.

Обсяг валової продукції Вп включає весь обсяг робіт, намічений до виконання в даному плановому періоді; визначається він по наступній формулі:

Вп =Тп - Нп + Нк , (3.2)

де Нп,Нк — залишки незавершеного виробництва, напівфабрикатів і інструмента свого виробництва на початок і кінець планового періоду.

Обсяг реалізованої продукції так само, як і товарної, визначається: в у діючих оптових цінах підприємств; у звіті— а) у порівнянних оптових цінах підприємств на визначену дату (так званих незмінних цінах), необхідних для визначення динаміки виробництва; б) в оптових цінах підприємств, що діють у звітному періоді (для використання в розрахунках собівартості).

З метою елімінування минулої праці і виявлення результатів виробничої діяльності, динаміки виробництва продукції і залежних від підприємств показників виробництва ряд виробництв здійснюють планування й оцінку діяльності по чистій продукції замість обсягу реалізованої продукції.

Обсяг чистої продукції визначається вирахуванням з товарної продукції (в оптових цінах підприємств) матеріальних витрат у тих же цінах (тобто в цінах, прийнятих при розробці плану), а також суми амортизації основних фондів. Застосування показника чистої продукції дозволяє виключити повторний рахунок продукції, більш точно визначити зусилля колективів підприємств по виконанню ряду найважливіших якісних показників продуктивності праці, фондовіддачі й ін.

Для обґрунтування виробничої програми підприємства необхідно мати розрахунки його виробничої потужності.

Обґрунтування виробничої програми здійснюється на основі системи прогресивних техніко-економічних нормативів і норм. Під нормою розуміється максимально припустима величина абсолютної витрати сировини, матеріалів, палива, енергії і т.д. на виготовлення одиниці продукції (чи виконання визначеного обсягу роботи) установленої якості (наприклад, норма витрати металу на виготовлення виробу, деталі). Норматив — величина відносна, характеризує ступінь використання знарядь праці, предметів праці, їхня витрата на одиницю площі, ваги, обсягу і т.д. (наприклад, показник фондовіддачі — випуск продукції на 1 руб. основних фондів).

Застосовувані техніко-економічні норми і нормативи повинні бути прогресивними, тобто при їхній розробці необхідно враховувати сучасний рівень розвитку науки, техніки, технології, організації виробництва і праці; найбільше повно використовувати виробничі потужності і передовий виробничий досвід.

4. Напрями вдосконалення планової роботи підприємств

У сучасних умовах при розробці планів розвитку підприємств важливого значення набуває подальше удосконалювання методології планування, тобто сукупності прийомів і способів