Кількість продукції, виробленої робітником в середньому за 1 годину робочого часу, визначає годинну продуктивність праці. Кількість продукції, виготовленої за один відпрацьований людино-день нормальної тривалості з врахуванням перерв і простоїв на протязі робочого дня, характеризує денну продуктивність праці. При відсутності внутрізмінних простоїв денна продуктивність праці дорівнює годинній, помноженій на середню тривалість робочого дня.

Місячна (річна) продуктивність праці являє собою відношення продукції, виробленої на протязі місяця (року), до середньоспискової чисельності робітників за той же період. Вона дорівнює денній продуктивності, помноженій на тривалість робочого місяця (року) при відсутності цілоденних простоїв і невиходів на роботу.

Цілеспрямоване управління продуктивністю праці, розробка конкретних програм більш ефективного використання трудового потенціалу підприємства вимагають чіткої класифікації факторів продуктивності праці. З огляду на можливості впливу підприємства і врахування у практичній діяльності усі фактори зростання продуктивності праці поділяють на дві

узагальнюючі групи — зовнішні та внутрішні.

До групи зовнішніх факторів відносяться ті, що об'єктивно знаходяться поза контролем окремого підприємства (загальнодержавні та загальноекономічні — законодавство, політика і стратегія, ринкова інфраструктура; макроструктурні зрушення в суспільстві; природні ресурси), а внутрішніх — ті, на які підприємство може безпосередньо впливати (характер продукції, технологія і обладнання, матеріали і енергія; персонал, організація виробництва і праці, система мотивації тощо). Проте фактори, що є зовнішніми для підприємства, викликають його прямий господарський інтерес.

Врахувавши їх, можна грунтовніше мотивувати відповідні управлінські рішення, які дозволяють виробити стратегію щодо продуктивності праці на довготривалий період.

Окрім наведеної глобальної (системної) класифікації, у практиці господарювання для аналітичних цілей та укрупнених розрахунків можуть використовуватись й інші інтегровані групування факторів зростання продуктивності праці на підприємствах. За одним з можливих усі фактори, що істотно впливають на продуктивність праці, можна об'єднати у такі групи:*

матеріально-технічні (вдосконалення техніки та технології, застосування нових видів сировини та матеріалів та ін.);*

організаційні (поглиблення спеціалізації, комбінування, вдосконалення системи управління, організації праці та ін.);*

економічні (вдосконалення методів планування, систем оплати праці, участі працівників у прибутках та ін.);*

соціальні (створення відповідного морально-психологічного клімату, нематеріальне заохочення, поліпшення системи підготовки та перепідготовки персоналу та ін.);*

природні умови та географічне розміщення підприємств (ця група факторів виділяється та аналізується на підприємствах добувних та деяких переробних галузей промисловості). У практиці реального управління

підприємством великого значення набуває необхідність кількісної визначеності впливу окремих факторів на рівень продуктивності праці. Розрахунки базуються на виявленні резервів (невикористаних можливостей) зростання продуктивності праці, що виявляються як у просторі (за всіма ділянками підприємства), так і у часі (за календарним графіком їх можливого використання).

Ще один варіант групування факторів впливу на продуктивність праці наведено на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 - Деталізована класифікація факторів для розрахунків можливого зростання продуктивності праці на підприємстві

Аналіз впливу організаційно-економічних факторів на продуктивність

праці проводиться з використанням нижче наведених формул.

1. вплив середнього рівня освіти на продуктивність праці робітників:

(2.3)

де - середній рівень освіти у звітному та плановому роках.

2. вплив середнього розряду робітників на рівень продуктивності праці:

(2.4)

де - середній розряд робітників у звітному та плановому роках.

вплив середнього стажу роботи на рівень продуктивності праці:

(2.5)

де - середній стаж роботи робітників у звітному та базовому роках.

(2.6)

3. загальний показник росту продуктивності праці за рахунок організаційно-економічних факторів:

(2.7)

Аналіз впливу техніко-технологічних факторів на продуктивність праці проводиться з використанням нижче наведених формул.

1. ріст продуктивності праці нового обладнання:

(2.8)

де - загальна кількість приладів у роботі в планованому періоді;

- кількість приладів, що не підлягають удосконалюванню;

- кількість нових приладів, що вводяться в дію в плановому періоді;

- показник росту продуктивності нової техніки в порівнянні з діючої (визначається як відношення числа фізичних спостережень)

- коефіцієнт, що враховує питому вагу періоду дії нових приладів (визначається як відношення числа місяців дії нового обладнання до загального календарного часу в планованому періоді).

2. економія витрат праці за рахунок росту продуктивності устаткування:

(2.9)

де - економія витрат праці, виражена в кількості працівників, що умовно вивільняються, осіб;

- питома вага працівників, зайнятих на нових приладах, у загальній кількості промислово-виробничого персоналу, %;

- загальна чисельність працівників, необхідна для виконання обсягу робіт планованого періоду, виходячи з досягнутого вироблення в базисному періоді, осіб.

3. на основі визначення економії чисельності працюючих за факторами визначають ріст продуктивності праці по підприємству в цілому, %:

(2.10)

де - економія чисельності в результаті обліку всіх резервів можливого росту продуктивності праці;

- чисельність персоналу, розрахована на обсяг виробництва планового періоду по продуктивності базисного періоду, осіб.

3. Аналіз продуктивності праці в ТзОВ “Електролюкс”.

3.1. Загальна оцінка рівня та динаміки продуктивності праці.

Ефективність використання працюючих характеризується продуктивністю їхньої праці. Узагальнюючими показниками продуктивності праці є виробіток продукції на одного пра-цюючого й одного робітника за певний відрізок часу (рік, квартал, місяць, день, година) або витрати робочого часу на одиницю продукції.

Планування та оцінку продуктивності праці здійснюють за виробітком товарної продукції у порівняльних цінах. Аналіз продуктивності праці розпочинають оцінкою її рівня і динаміки.

Динаміку рівня продуктивності праці та основних показників, потрібних для аналізу, приведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – Динаміка показників продуктивності праці на ТзОВ „Електролюкс”

Показники | Роки | абсолютне значення | темпи росту, % | темпи приросту, %

базисні | ланцюгові | базисні | ланцюгові

Товарна продукція, тис.грн | 2003 | 7655 | 100%   

2004 | 9752 | 127% | 127% | 27% | 27%

2005 |