Офшорний бізнес, податкові гавані та вільні економічні зони

Функціонування офшорних зон, їх переваги.

ВЕЗ як інструмент експортно орієнтованої стратегії розвитку держави (самост.)

Історія створення вільних економічних зон (самост.).

Правова основа функціонування ВЕЗ (самост.).

1. Функціонування офшорних зон, їх переваги.

В деяких країнах і на деяких територіях існують пільги, якими користуються, в основному, закордонні підприємці. Як правило, це пільги, що діють в так званих податкових гаванях та офшорних центрах, у яких провадиться політика залучення іноземних інвестицій шляхом надання інвесторам широких податкових та інших пільг. У податкових гаванях такі пільги надаються всім іноземним компаніям, в офшорних центрах – тим іноземним компаніям, які здійснюють операції з нерезидентами (так звані офшорні компанії).

Офшорною зоною вважається країна або територія, в законодавстві якої дозволено реєструвати і функціонувати офшорним компаніям, тобто таким компаніям, які одержують прибуток з джерел, що діють поза країною або поза територією реєстрації. Офшорні компанії итм самим позбавляються права укладати угоди з місцевими фізичними особами (жителями зони) або юридичними особами (резидентами). На міжнародні операції обмеження не встановлюються. Привабливість офшорного бізнесу полягає в тому, що компанії одержують реальні податкові пільги, а також дозвіл на спрощення звітності, відсутність валютних обмежень.

Вибір країни розміщення дочірньої компанії, її юрисдикції в першу чергу визначаються рівнем оподаткування доходів.

Фінансове і податкове планування дочірніх компаній включає:

оцінку умов ввезення та вивезення капіталу та репатріації доходів дочірніх фірм, визначення податків;

пошук джерел кредитних ресурсів, аналіз можливостей внутрішньо фірмового кредитування;

розробку схем міжнародних ділових операцій, що забезпечують зниження податків та інших витрат.

До місць податкових гаваней та офшорних центрів на Заході можна віднести Кіпр, Ліхтенштейн, Мальту, Монако і британські володіння в Європі – Нормандські острови, острів Мен, Гібралтар. Елементи податкової гавані прослідковуються в Люксембургу, Швейцарії, Ірландії, Греції. Пільговий режим для деяких видів міжнародних фінансових операцій діє в Австралії, Австрії, Бельгії, Великобританії, Ірландії, Нідерландах, США. Всього у світі налічується близько 100 офшорних центрів, переважно у Карибському басейні.

Пільги, які надаються офшорними центрами:

низьке оподаткування або його відсутність за умови сплати щорічного збору;

дешевизна і простота процедури реєстрації;

відсутність валютних обмежень;

митні пільги;

простота фінансової звітності;

охорона таємниці особи власника компанії;

порівняно недорогі послуги місцевих секретарських і фінансових фірм (1-2 тис. доларів на рік).

Для гаваней і центрів створюється свій набір господарської діяльності, обумовлений тим, що іноземні інвестори відкривають тут фірми не стільки для видобутку сировини і виробництва товарів, скільки для комерційної, фінансової, управлінської, фрахтової та страхової діяльності.

У офшорних центрах відкривають наступні види компаній.

А) Компанії холдингового типу:

оперативно-холдингові компанії;

інвестиційні компанії;

компанії по володінню нерухомістю;

компанії по володінню суднами;

компанії по володінню об’єктами інтелектуальної власності

Б) Торгово-посередницькі фірми:

експортно-імпортні фірми;

закупівельні та дистрибуторські компанії.

В) Компанії фінансового профілю:

офшорні банки;

фінансово-посередницькі компанії;

страхові компанії.

Іноді в зонах податкових пільг розміщують невеликі компанії, зайняті основною діяльністю материнської фірми.

Один з основних видів діяльності дочірніх компаній в зонах податкових пільг – торгово-посередницькі операції.

Фінансове обслуговування дочірніх підприємств та інших типів зарубіжних інвестицій може здійснюватися через спеціалізовані зарубіжні фінансові компанії, створені в зонах податкових пільг. Вони створюються в районах, що надають їм специфічні податкові пільги: низький податок на прибуток і на розподіл банківського проценту. Значна частина офшорних фінансових організацій розміщена на заморських територіях Великобританії. Всього їх є 14 (загальне населення 6,2 млн. чол.). Це острови Антілла, Бермудські острови, британські території в Індійському океані: острови Кагос, Сейшельські острови і Маврикій, британські Віргінські острови, Кайманові острови, Фолклендські (Мальвінські) острови, Гібралтар, Гонконг (особливий район КНР), острів Монтсеррат, острови Піткерн, острів Св.Єлени і залежні території, Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови, острови Кайкос (всього 30 островів).

Однією з перспективних форм офшорного бізнесу стало створення страхових компаній.

Дочірня страхова компанія, як правило, розміщується в безподатковій юрисдикції або в зоні податкових пільг. Найпоширеніші юрисдикції при створенні дочірніх страхових компаній є острів Мен, Гернсі, Кайманові острови, острови Теркс і Кайнос, Ліхтенштейн, острів Кіпр.

У світовій комерційній практиці поширене створення дочірніх торгово-закупівельних і торгово–посередницьких компаній. Зарубіжні торгово-закупівельні компанії пропонують:

- перенести частину витрат в райони з низькими податками;

- шляхом трансфертних (внутрішньо фірмових) операцій акумулювати частину торгового прибутку в районах податкових пільг;

- перерозподілити і реінвестувати торговий доход, використати переваги наявних податкових угод;

- здійснити оптові закупівлі безпосередньо у іноземних виробників;

- наблизити товар до покупця, керувати збутовими операціями у міжнародному масштабі.

Сфера діяльності дочірньої фірми у зоні податкових пільг може включати не лише торгові, але й інші комерційні операції.

При виборі юрисдикції для торгово-посередницьких компаній податкові фактори мають виключно важливе значення. Підприємці, як правило, прагнуть розмістити таку компанію в зонах податкових пільг. Деякі країни у останні роки ввели в законодавство норми, що допускають створення безподаткових офшорних фірм (Швейцарія, Австрія, Ірландія). Недавно стало можливим зареєструвати офшорну фірму в Угорщині. Популярними юрисдикціями для розміщення торгово-закупівельних і зовнішньоторгових фірм вважаються Ірландія, Кіпр, острів Мен, «острови Каналу», Гібралтар, країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону та ін.