міжнародного порівняння національних грошей — валютний курс.
Розвиток світових економічних зв'язків зумовлює виник-нення різних міжнародних засобів розрахунків. Це: 1) націо-нальні валюти найбільш сильних в економічному відношенні країн світу — американський долар, німецька марка, англій-ський фунт стерлінгів тощо, тобто вільно конвертовані валю-ти (ВКВ); 2) наднаціональні грошові одиниці — СДР, євро, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
В економічній науці традиційно виділяються дві основні концепції походження грошей:
1) раціоналістична;
2) еволюційна.
Наявність різних точок зору на походження грошей свід-чить про складність і навіть таємничість (про що писали багато економістів) цієї економічної категорії.
Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціональної угоди між людьми; з огляду на необхідність виділення спеціального інструмента для обслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефек-тивності її функціонування. Конкретна грошова форма вини-кає тоді, коли люди усвідомлюють її необхідність і організа-ційно забезпечують її впровадження в господарський оборот.
Еволюційна концепція підкреслює об'єктивний характер виникнення грошей. Гроші виділяються із загальної товарної маси як найбільш придатні для виконання функціональної ролі грошового товару. Той чи інший товар стає грішми лише в межах певної особливої суспільної форми товарного вироб-ництва й обігу. Тільки на цій основі гроші стають ефектив-ним інструментом контролю за рухом товарів.
Виникнення золотих грошей, як це показали ще А. Сміт і К. Маркс, відбувається в процесі еволюції товарного обміну і форм вартості. Грошова форма вартості — це кінцева підсум-кова форма товарного світу. Проте, якщо виникнення золо-тих грошей було в основному стихійним об'єктивним про-цесом, то поява паперових грошей не могла відбутися поза свідомої суб'єктивної раціональної діяльності відповідних державних структур.
Поява грошей невіддільна від виокремлення із маси то-варів золота, яке починає виконувати роль і функції грошо-вого товару. Проте історія грошового обігу показала, що роль золота як грошей є минущою. У сучасних умовах золото і срібло як реальні, повноцінні гроші вже не функціонують, їхнє місце зайняли паперові, кредитні гроші, які не мають власної вартості, їх поява стала можливою лише на основі певної суспільної угоди — державної гарантії щодо їх пов-ноцінності. Зникнення золота як основи (золотого вмісту) сучасної грошової одиниці, відсутність її реальної матері-альної субстанції роблять на ділі гроші економічною (соціаль-ною) умовністю, що підтримується тільки угодою між людьми.
У всіх цивілізованих народів гроші стали загальним знаряддям торгівлі, завдяки якому продаються і купуються будь-якого роду товари або обмінюються один на одного" (А. Сміт). Деньги — как деньги, а не как товар — нужны не сами по себе, а ради тех вещей, которые на них можно купить. Деньги — это искусственная социальная условность" (П. Самуельсон).
Питання про механізм еволюції грошей, про те, звідкіля й куди "йдуть" і як "змінюються" гроші як економічна категорія, залишається відкритим також і для сучасної науки. Виникнення грошей було закономірним об'єктивним еко-номічним процесом, завдяки якому з'явився ефективний при-скорювач руху товарної маси, інструмент достовірної оцінки економічної інформації.
Розвиток форм грошей. Виконання грошових функцій історично здійснювалося різними видами і формами грошей. Гроші пройшли склад-ний процес свого розвитку, зміни форм і видів. Роль грошового товару виконували найрізноманітніші речі. Найяскраві-ший слід в історії грошей залишило золото.
Повне закріплення за золотом ролі грошей і панування золотого монометалізму стало можливим тоді, коли у світі з'явилась така кількість золота, яка була достатньою для організації нормального товарообороту.
Вільний обмін банкнот на золото робив неможливим зне-цінення паперових грошей. Банкноти без перешкод оберта-лися у господарському обороті нарівні із золотими монетами.
На зміну епосі товарних (металевих) грошей прийшла епоха грошей паперових. Паперові гроші є лише номіналь-ними знаками вартості, що мають примусовий курс, їх вартість визначається тією кількістю товарів і послуг, які можна купити на ці паперові гроші. В Україні і Росії істо-рично було прийнято називати паперові гроші асигнаціями.
Заміна золота у монетній формі номінальними грошови-ми знаками відбулась у внутрішньому обігу всіх розвинутих країн світу на початку XX століття. У 30-х роках було припинено вільний обмін паперових грошей за їх номіналом на золоті зливки.
Цілковите витіснення золота зі сфери грошового обігу відбулося у 70-х роках XX ст., коли остаточно була припине-на практика конвертованості паперових грошей у золото у сфері міжнародних валютних відносин. Сталася демонети-зація золота і воно втратило грошові функції.
Сучасною формою паперових грошей є банкноти (банківські білети) — грошові знаки, що випускаються в обіг централь-ними емісійними банками — національними банками.
Для друкування банкнот застосовується спеціальний папір із водяними знаками. Цей папір має бути міцним, не жовті-ти, не піддаватися дії розчину, витримувати кілька тисяч подвійних згинів (відомо, що паперові гроші в користуванні багаторазово згинають), мати досить високу міцність на роз-рив тощо. Виготовлення паперових грошей потребує засто-сування певної кількості елементів захисту. Причому банк-ноти великих номіналів повинні мати надійніший захист від підробок порівняно з купюрами малих номіналів.
Гроші є своєрідними творами мистецтва, у створенні ета-лонних зразків яких часто брали участь визначні художни-ки та гравери.
В Україні перші паперові гроші з'явилися в обігу 1769 р.— з випуском їх у Росії. Це були асигнації — своєрідні бан-ківські зобов'язання-розписки на одержання монети.
У 1917—1920 рр. в Україні були запроваджені власні на-ціональні паперові гроші. Українська Народна Республіка засвідчила свій суверенітет випуском Державного кредито-вого білета вартістю в 100 карбованців у1917р.,ау1918р. з'явилися в обігу 25 і 50 карбованців. Українська держава за П. Скоропадського користувалась випусками грошей, за-мовленими ще Центральною Радою (розмінні марки — 10, 20, ЗО, 40 і 50 шагів; білети Державної скарбниці — 50,