2. Кількісні знижки, розмір яких залежить від обсягу та серійно-сті замовлення продукції у вартісному чи загальному вимірі.

3. Часові або сезонні знижки, які використовуються для стиму-лювання реалізації продукції підприємств з циклічним характером виробництва чи споживання.

4. Знижки "сконто", які надаються покупцям за термінову оплату готівкою.

5. Знижки "декорт" - за передчасну оплату порівняно з терміном, визначеним у контракті, а також за товар зниженої якості. Загально-визнаною у світовій практиці є формула "2/10 нетто ЗО", тобто висунений до оплати рахунок може бути зменшений на 2%, якщо оплата відбулася впродовж 10 днів.

6. Дисконтні знижки, які являють собою різницю між цінами на один і той же виріб з різними термінами постачання: чим довшим є термін постачання, тим меншою є ціна одиниці продукції.

7. Знижка при авансовій оплаті, яка виникає в зв'язку з необхід-ністю компенсувати покупцеві недоотриманий доход (у розмірі серед-нього депозитного проценту) за час кредитування підприємства-постачальника продукції.

8. Закриті знижки, які надаються на продукцію (товари), яка ре-алізується у замкнутих системах (внутрішньо фірмові, зустрічні поставки, поставки за кооперативними зв'язками).

9. Спеціальні знижки, які надаються покупцям, які мають особ-ливі (довірчі) відносини з постачальниками, підприємствами своєї фі-рмової торговельної мережі, при реалізації продукції (товарів) робіт-никам та співробітникам підприємства тощо.

Використання системи цінових знижок дозволяє активно вплива-ти на обсяги реалізації товарів (робіт, послуг), використовувати пози-тивні та лімітувати негативні наслідки коливання попиту, управляти швидкістю надходження грошових коштів на рахунок підприємства та обсягом формування кредиторської та дебіторської заборгованості.

В процесі формування цінової політики торговельного підприєм-ства поряд з наведеними вище загальними підходами до її проведен-ня, необхідно враховувати специфічні умови, притаманні торговель-ній діяльності.

Специфіка цінової політики торговельного підприємства визнача-ється наступними особливостями:

1. Об'єктом цінової політики торговельного підприємства виступає не ціна товару в цілому, а лише один з її елементів - торговельна над-бавка. Саме цей елемент характеризує ціну торговельної послуги, що пропонується покупцеві при реалізації товарів.

Переважну більшість роздрібної ціни реалізації товарів складає виробнича складова, тобто ціна виробника. Хоча торговельне підпри-ємство і може впливати на рівень цієї ціни (в процесі управління за-купівлею товарів та уторговування партій товарів, що закуповують-ся), рівень цього впливу незначний. Значною мірою рівень ціни виробника визначається факторами виробничого характеру та його маркетинговою стратегією.

2. Виробниче підприємство повністю самостійне в питанні вста-новлення рівня ціни на вироблювану продукцію. Торговельне підпри-ємство самостійне тільки у встановленні розміру надбавки, який складає, як правило, 5-20% від ціни роздрібної реалізації товару. Так, цінова політика торговельного підприємства значною мірою орі-єнтується на цінову політику виробника.

Незважаючи на високий рівень взаємозалежності, цінова політи-ка виробника та торговельного підприємства має незалежний харак-тер. При низькому рівні ціни виробника може бути сформований ви-сокий рівень торговельної надбавки та навпаки.

3. На відміну від підприємств-виробників торговельн6і підприємства обмежені в своїй ціновій поведінці більшою кількістю факторів.

Якщо підприємство-виробник встановлює ціну реалізації в діапазоні “собівартість виробництва – попит покупців “, то торговельне підприємство вимушене враховувати не тільки рівень своїх витрат на реалізацію товарів (витрати обігу) , але й цінову політику виробника, а також споживчий попит.

Прита-манні ціновій полі-тиці | Виробниче підприємство | Торговельне підприємство

І.Предмет цінової політики | Ціна реалізації продукції. | Елемент ціни - торгова над-бавка.

2.Ступінь самостій-ності | Повна, рівень ціни форму-ється самим підприємством-виробником. | Орієнтація на цінову полі-тику виробника товару і ціни на товари-аналоги на ринку

3.Лімітуючі фактори | Собівартість виробництва, попит покупців. | Ціна закупівлі, витрати обі-гу, ціна реалізації.

4.Характер цінової політики | Монотоварний (з окремих видів продукції). | Політоварний (за асорти-ментними групами).

5.Ступінь гнучкості цінової політики | Максимальна, орієнтація на одиничного покупця та цінову ситуацію. | Обмежена, носить стандарт-ний характер з орієнтацією на масового покупця та

загальну цінову ситуацію.

6.Особливості ціно-вих стратегій | Орієнтація на збереження ринку збуту навіть за неспри-ятливої ринкової ситуації. | Переключення на нові то-вари при погіршенні рин-кової ситуації.

Таким чином, під формуванням цінової політики торговельного підприємства розуміють обгрунтування диференційованих рівнів тор-говельних надбавок на реалізовані товари, визначення умов та розміру їх оперативного коригування залежно від змін ситуації на споживчому ринку та умов господарювання торговельного підприємства.

Що таке комерція? Уміння перепродати дорожче? Якоюсь мірою так, але

не тільки це. Поняття «комерція» значно ширше, більш глибоке по змісту й

умінню її здійснювати.

Комерція – вид торгового підприємництва чи бізнесу, але бізнесу

шляхетного, того бізнесу, що є основою будь-якої по-справжньому

цивілізованої ринкової економіки.

Комерція – слово латинського походження (від лат. commercium –

торгівля). Однак треба мати на увазі, що термін «торгівля» має двояке

значення: в одному випадку він означає самостійну галузь народного

господарства (торгівлю), в іншому – торгові процеси, спрямовані на

здійснення актів купівлі-продажу товарів. Комерційна діяльність зв'язана з

другим поняттям торгівлі – торговими процесами по здійсненню актів купівлі-

продажу з метою одержання прибутку.

Тлумачний словник В.І.Даля визначає комерцію як «торг, торгівля,

торгові обороти, купецькі промисли». Інакше кажучи, ці поняття припускають

здійснення актів купівлі-продажу з наміром купити дешевше, а продати

дорожче. У широкому значенні під комерцією часто розуміють будь-яку

діяльність, спрямовану на одержання прибутку.

Однак таке широке тлумачення комерційної діяльності не погодиться з

раніше викладеним підходом до комерції як торговим процесам по здійсненню

актів купівлі-продажу товарів.

Комерційна діяльність підприємства – більш вузьке поняття, ніж

підприємництво. Підприємництво – це організація економічної, виробничої й іншої діяльності, що приносить підприємцю доход. Підприємництво може означати організацію промислового підприємства, сільського фермерського господарства, торгового підприємства, підприємства обслуговування, банку, адвокатської контори, видавництва,