реалізації резервів підприємство повинно використовувати встановлену методику. Отже внутрішньовиробничі можливості покращення діяльності можна класифікувати таким чином:
Створення нових виробничих фондів шляхом:
1) обґрунтування капітальних вкладень;
2) покращення і прискорення проектування і будівництва;
3) комплексне введення і освоєння проектних потужностей;
Вдосконалення ви-користання вироб-ничих площ шляхом:
1) вдосконалення розміщення виробничих під-розділів;
2) розташування робочих місць відповідно до технологічного циклу;
3) раціональне розміщення устаткування;
4) зниження питомої ваги площ, зайнятих допо-міжними службами;
5) впровадження поточного виробництва;
6) технічне переозброєння і реконструкція виро-бництва;
Оновлення парку устаткування шляхом:
1) впровадження нових прогресивних моделей верстатів;
2) збільшення питомої ваги прогресивних типів устаткування;
3) організація комплексно механізованих діля-нок і ліній;
4) придбання верстатів, які за потужністю та іншими характеристиками найповніше відпові-дають продукції, що виробляється. (11, ст. 48-46)
Вдосконалення устаткування шляхом:
1) модернізація і технічне вдосконалення устаткування;
Вдосконалення пла-нування та обліку використання устат-кування шляхом:
1) підвищення рівня спеціалізації робочих місць;
2) перегляд завантаження для кращого викорис-тання виробничих потужностей;
3) вдосконалення діючих і впровадження суча-сних методів обліку використання устаткування;
Вдосконалення організації допоміж-ного виробництва шляхом:
1) вдосконалення поточного обслуговування устаткування;
2) раціональна організація транспортного об-слуговування;
3) покращення ремонтного обслуговування;
4) чітке забезпечення інструментами;
5) вдосконалення енергетичного господарства;
Зниження простоїв встановленого устат-кування шляхом:
1) ліквідація аварійності;
2) прискорення демонтажу устаткування для його списання, реалізації і передачі в капіталь-ний ремонт;
3) підвищення змінності устаткування;
4) зниження простоїв устаткування, виклика-них низькою трудовою дисципліною і недос-коналим обслуговуванням робочого місця;
Наявність невстановленого устатку-вання шляхом:
1) прискорення монтажу устаткування;
2) використання невстановленого устаткування;
3) прискорення реалізації демонтованого і зай-вого для підприємства устаткування;
4) прискорення передачі устаткування в капі-тальний ремонт і списання устаткування, що вийшло з ладу; (9, ст. 28-30)
Вдосконалення про-цесу виробництва шляхом:
1) вдосконалення культури виробництва;
2) використання принципово нових видів технології;
3) впровадження безвідходних методів обробки;
4) підвищення ритмічності виробництва;
5) розробка заводських стандартів, технічних умов на продукцію, орієнтованих на вищі сві-тові досягнення;
6) використання електронно-обчислювальних машин всіх класів;
Вдосконалення конс-трукції виробу і тех-нології виробництва шляхом:
1) технологічність виробу, що досягається шляхом використання принципово нових тех-нологічних рішень;
2) мінімізація габаритів і маси виробів;
3) вдосконалення схемотехніки;
4) підвищення якості, надійності і довговічно-сті виробів;
5) використання нових матеріалів з наперед заданими властивостями;
Вдосконалення обліку і зберігання матеріа-льних цінностей шляхом:
1) вдосконалення системи і використання про-гресивних методів обліку;
2) оптимізація складських запасів;
3) вдосконалення організації зберігання і ути-лізації інструменту;
Скорочення втрат матеріалів та інструменту шляхом:
1) дотримання технологічної дисципліни;
2) впровадження систем бездефектного виго-товлення деталей і маршрутних систем обліку руху матеріалу;
3) вдосконалення складського господарства;
4) підвищення якості сировини, інструменту і готової продукції; (7, ст. 105-107)
Використання відходів шляхом:
1) використання відходів для основного виро-бництва дрібних деталей і виробництва това-рів народного споживання;
2) реалізація відходів за ціною сировини;
Вдосконалення вико-ристання теплових і енергетичних ресурсів шляхом:
1) використання ресурсозберігаючих технологій;
2) ліквідація втрат при транспортуванні і збері-ганні палива, його раціональний вибір;
3) вдосконалення обладнання і експлуатації котельних установок;
4) використання вторинних енергоресурсів;
5) ліквідація втрат електроенергії при передачі;
Вдосконалення якості інструменту (основно-го, допоміжного, ви-мірювального)
1) підвищення міцності, стійкості і надійності інструменту;
2) вибір металу, використання нових високо-міцних матеріалів для виготовлення ріжучої частини інструменту;
3) вдосконалення і спрощення технологій ви-готовлення інструменту;
Вдосконалення екс-плуатації інструменту шляхом:
1) оптимізація режиму роботи;
2) використання інструменту за призначенням;
3) економічне обґрунтування необхідності від-новлення інструменту;
4) зберігання інструменту при оптимальних умовах; (11, ст. 46-48)
Вдосконалення умов праці шляхом:
1) покращення санітарно-гігієнічних (освіт-лення, загазованість, шум, вібрація, запиле-ність, температура) і фізіологічних (раціоналі-зація режиму праці і відпочинку, зниження інтенсивності ручної праці, виробнича гімнас-тика) умов праці;
2) покращення психологічного клімату в коле-ктиві (в т.ч. естетика робочого місця, інтер'єр, моральне стимулювання, створення зон психо-логічного відпочинку;
Вдосконалення орга-нізації робочого місця шляхом:
1) забезпечення робочого місця необхідним інструментом і оснащенням;
2) зручне розміщення працюючого відносно верстата;
3) оснащення робочого місця приладами і при-стосуваннями, що забезпечують безпечні умо-ви праці і найбільшу зручність робочих рухів;
4) зручне розміщення інструментів, предметів праці, засобів транспортування готових виробів;
Вдосконалення об-слуговування робо-чого місця шляхом:
1) перенесення роботи допоміжних служб на 20-30 хв. раніше, ніж основних, а складальних на 20-30 хв. пізніше, ніж цехів, що випускають для них напівфабрикати;
2) приймання і здача верстатів на ходу, наладка їх в неробочий час;
3) впровадження системи планово-профілактичних ремонтів в неробочий час;
4) забезпечення чіткого диспетчерського зв'язку робочих місць з ремонтним і обслуговуючим персоналом;
5) організація централізованої доставки на робо-чі місця перед зміною всіх необхідних матеріа-лів, інструментів;
6) визначення оптимальної чисельності працю-ючих; (9, ст. 30-34)
Вдосконалення спе-ціалізації і коопера-ції праці шляхом:
1) поглиблення спеціалізації;
2) раціональний розподіл праці на основну і до-поміжну, а праці основних робітників за видами і кваліфікацією робіт;
3) скорочення кількості допоміжних робітників, які припадають на одного основного;
4) організація поєднання основної і додаткової професій, а також основної і суміжної;
5) передача частини функцій з міжремонтного обслуговування і наладки основним робітникам;
Вдосконалення нор-мування праці шляхом:
1) підвищення питомої ваги технічно обґрунтованих норм в загальній їх кількості;
2) своєчасна зміна норм при зміні організаційно-технічних умов праці;
3) вдосконалення дослідно-статистичних норм;
4) розробка норм на почасові роботи;
5) правильна тарифікація робіт;
6) використання сучасних економіко-математичних методів для нормування;
Вдосконалення матеріального і морального сти-мулювання шляхом:
1) дотримання тарифної дисципліни, правильності доплат, виплат, оплат відпусток і відряджень;
2) раціональне використання відрядної і почасової системи оплати, преміальних систем, що стимулю-ють кожного робітника відповідно до якості його праці;
3) вдосконалення моральних стимулів;
Зміцнення трудо-вої дисципліни шляхом:
1) посилення моральної і матеріальної відповідальності за прогули;
2) посилення контролю за внутрішньо змінними простоями робітників через недисциплінованість, посилення відповідальності кожного;
3) зменшення часу відпусток за дозволом адмініст-рації і часу відволікань на виконання громадських доручень в робочий час;
Зниження захво-рюваності і трав-матизму:
1) вдосконалення заходів із забезпечення дотриман-ня норм і правил техніки безпеки і виробничої сані-тарії;
2) вдосконалення профілактики захворювань; (10, ст. 13-15)
Вдосконалення використання кадрів