Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди.

Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Платниками плати за користування надрами є фізичні та юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності усіх форм власності, їх об'єднання, філії, відділення, представництва та інші відокремлені підрозділи, юридичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності; нерезиденти та їх постійні представництва, які здійснюють в межах території економічної зони видобування корисних копалин та використовують надра у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують в оптовій і роздрібній торгівлі та у сфері громадського харчування алкогольні напої та пиво, включаючи імпортовані.

Об'єктом оподаткування збором є алкогольні напої та пиво, що реалізуються в оптовій і роздрібній торгівлі, у сфері громадського харчування.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджено з метою вирішення екологічних проблем, збереження приро-дного середовища, а також для створення джерел фінансування відповідних природоохоронних заходів. Збір введений Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року.

Серед головних чинників, які зумовлюють необхідність по-даткової реформи у будь-якій країні, є передусім такі:–

зміна форм власності, умов економічного розвитку та соціально-економічної організації суспільства, що створює об'єктивну основу для реформування податкової системи, визначає основні напрями та цілі податкової реформи, її глибину з ура-хуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку країни, формує можливості реалізації наявного потенціалу її продуктивних сил;–

закономірний суспільний розвиток, що проявляється в постійному намаганні суспільства оптимізувати податкову систему і неможливості досягнути цього оптимуму. З розвитком суспільства змінюються критерії оптимальності податкової сис-теми, що зумовлює необхідність постійного її вдосконалення;–

зміна концепції оподаткування, яка, як правило, має ві-дображати об'єктивну економіко-політичну ситуацію в країні, соціально-економічний стан її населення та зміну пріоритетів держави. Податкова система формується під впливом цілого спектра політичних інтересів і поглядів різних структурованих груп населення, теоретичних шкіл і течій.

Треба зауважити, що у ході реформування податкової сис-теми України йдеться не лише про зниження рівня оподатку-вання. Нинішній рівень оподаткування в Україні має свої об'єктивні межі, зумовлені системою витрат бюджету.

Література