Цінні папери, їх основні види та курс

План

1. Цінні папери, їх основні види та курс

2. Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

3. Фондова біржа, її основні операції

Безпосередня характеристика цінних паперів як форми прояву акціонерного капіталу полягає в тому, що вони являють собою документ про участь його власника у формуванні капіталу акціонерного товариства. Основними серед них є акції та облігації.

Акція - це безстроковий цінний папір, який свідчить про вкладений в те або інше акціонерне товариство капітал та дає його власникові право на отримання відповідного доходу у вигляді дивіденду.

Дивіденд - частина прибутку акціонерного товариства. Облігація - це цінний папір, котрий свідчить про те, що її власник позичив акціонерному товариству грошову суму на певний строк і під фіксований щорічний процент. Величина позиченої грошової суми зазначена в номіналі облігації.

Власники акцій певного товариства є його акціонерами, розміри дивідендів яких не фіксовані. На відміну від цього власники облігацій є кредиторами акціонерного товариства, і вони бажають отримувати гарантований фіксований дохід. Вкладений власниками облігацій капітал через певний час повинен повертатися до свого власника через викуп облігацій товариством акціонерів, тоді як капітал, вкладений через придбання акцій, є власністю, котра належить корпорації постійно. Частка кожного пайщика в загальній сумі акціонерного капіталу визначається кількістю наявних у нього акцій (у грошовому вираженні).

Акції, що випускаються акціонерним товариством, поділяються на звичайні (рядові) і привілейовані (преференційні), а також багатоголосні, одноголосні та безголосні.

Звичайні акції не гарантують ні величини дивіденду, ні обов'язковості його щорічної виплати, але дають право голосу на зборах акціонерів.

Привілейовані акції, навпаки, не дають права голосу, але гарантують виплату фіксованих дивідендів. Цим вони нагадують облігації.

В цілому виплата доходів у корпорації здійснюється в такому порядку:

1) проценти за облігаціями;

2) фіксовані дивіденди за привілейованими акціями;

3) дивіденди за звичайними акціями.

За характером розпорядження акції бувають іменні та на пред'явника. Власник іменних акцій реєструється у загальному реєстрі (спискові) акціонерів корпорації. Передача таких акцій однією особою іншій обов'язково фіксується в цьому реєстрі і не в усіх випадках дозволяється статутом акціонерного товариства. Акції на пред'явника - це знеособлені цінні папери, бо вони ніде не реєструються, і корпорації невідомі їх власники. Якраз наявність таких акцій створює сприятливі умови для різноманітних махінацій, що останнім часом спостерігається в Україні в численних скандалах, пов'язаних з діяльністю акціонерних товариств.

Багатоголосні, одноголосні та безголосні акції розмежовуються за можливістю їх власників брати участь в управлінні акціонерним товариством.

Такий поділ акцій у ринковій економіці відповідає загальноприйнятій класифікації. В нашій країні на початку реформування адміністративно-командної економіки у ринкову (до 1 січня 1992 р.) в обіг надходили акції трудового колективу підприємств, акції акціонерних товариств. З 1 січня 1992 р. випуск акцій трудових колективів і підприємств було припинено, але вони ще перебували в обігу п'ять років. До цього терміну підприємства (організації), котрі випустили такі акції, повинні були викупити або замінити іншими цінними паперами, передбаченими нормами Закону України "Про цінні папери та фондову біржу".

Цінні папери є об'єктом купівлі-продажу на фондовій біржі, що потребує визначення їх вартості та ціни. Грошова сума, зазначена на акції, називається номінальною вартістю. Вона являє собою оцінку початкового паю при заснуванні акціонерного товариства. Кошти, отримані корпорацією від своїх акціонерів для відшкодування номінальної вартості акцій, стають їх власністю. Акціонер не має права вимагати свої кошти назад. Він може тільки претендувати на дивіденди з акції. Якщо ж власник акцій хоче перетворити їх на готівку, то він повинен зробити це не в корпорації, а на ринку цінних паперів (фондовій біржі). Тут акції реалізуються за ринковим курсом, який може встановлюватись вище або нижче від її номінальної вартості. Ціна, за якою продаються і купуються акції на ринку цінних паперів, називається курсом акцій.

Перевищення курсу акцій над її номіналом називається ажіо, або лож, а зниження курсу порівняно з номіналом називається дизажіо.

При реалізації акції її власник продає своє право на щорічний дивіденд і свою частку у власності акціонерного товариства. Тому курс акції визначається двома факторами: величиною дивіденду і нормою банківського проценту, адже акція уособлює грошовий капітал. Тобто, акція продається за ту суму грошей, яка при внесенні її в банк, принесе їх власникові дохід у формі процента за вкладом, що дорівнює дивіденду.

Середній курс акцій розраховується за такою формулою:

Припустимо, що акція в 1000 грн. приносить дивіденд у розмірі J 40 грн. при середньорічній ставці банківського проценту в 7%. її курс буде дорівнювати 2000 грн (140 грн. : 7%) * 100%. Це у два рази більше від номінальної вартості акції. Ажіо дорівнює 1000 грн. Якщо корпорація зможе Щ платити невеликі дивіденди або взагалі вони будуть відсутні, то курс акцій значно знизиться. Це ж саме буде і при зростанні банківського процента. Існує і формула для підрахунку курсу акцій, яка має такий вигляд:

Наприклад, 10% облігація номінальною вартістю в 1000 грн при ставці банківського процента 4% коштуватиме 2500 грн [(10% від 1000 грн. х100%):4%].

Загальна формула розрахунку курсу цінних паперів має такий вигляд:

Визначення ринкового курсу цінних паперів називається котируванням. Для визначення руху курсу акцій на фондових біржах використовують "біржовий індекс курсу акцій". Останній розраховується як щоденний середньозважений показник курсів акцій певної кількості компаній, банків та інших фінансово-кредитних інститутів на момент закриття біржі. В США застосовують шість біржових індексів, зокрема індекс Доу Джонса, Стандарт енд Перс (за 500 компаніями та ін.). В інших країнах - один або два. Найпоширеніші індекси курсу акцій: Доу Джонса, Ніккей (Токійська біржа), DAX - 30 (Франкфуртська фондова біржа), FTSE - 100 (Лондонська фондова біржа) та інші.

Курс цінних паперів, особливо акцій, залежить від багатьох різноманітних, досить часто випадкових обставин. Коливання ринкового курсу акцій перетворює їх в досить ризиковану форму вкладення грошових коштів. Тому в одних випадках акціонерна форма капіталу може приносити власникам акцій досить вагомий реальний дохід, а в інших - тільки надію на нього.

Отже, цінні папери як форма прояву акціонерного капіталу втілюються в акціях та облігаціях. Незважаючи на відмінности між ними, вони відіграють значну роль у формуванні капіталу акціонерних товариств, їх функціонуванні і розвитку.

Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

Функціонування і розвиток акціонерних товариств та інших підприємницьких структур у ринковій економіці здійснюється з метою отримання прибутку. Організація та функціонування товариства має ряд переваг порівняно з індивідуальними підприємствами. Вони полягають у можливості більшої концентрації виробництва і реалізації на цій основі переваг великих бізнесових структур. Це призводить до утворення особливого виду прибутку - засновницького прибутку. Різниця між сумою курсів цінних паперів, проданих засновниками, і сумою капіталу, насправді вкладеного в акціонерне товариство, становить засновницький прибуток. Він є джерелом збагачення засновників корпорації і виникає в усіх випадках при заснуванні нового акціонерного товариства або при перетворенні індивідуальних капіталістичних підприємств у акціонерні.

Шляхи вилучення засновницького прибутку досить різноманітні. Засновники можуть отримати прибуток при реалізації акцій за курсом, який вищий від їх номінальної вартості.

Наприклад, засновники вирішили створити акціонерне товариство з капіталом у 100 млн грн. На цю суму випускається 100000 акцій за номінальною вартістю 1000 грн кожна. Якщо через рік ціна однієї акції складатиме 1500 грн, то при реалізації 75% акцій за цим курсом при заснуванні корпорації виторг засновників складатиме 112,5 млн грн ( 1500 грн х 75000 акцій). Отже, засновники, реально вклавши в капітал корпорації 100 млн. грн. та продавши свої акції за ринковим курсом, зможуть отримати 12,5 млн грн (112,5 мли грн - 100 млн грн) засновницького прибутку.

Іншим способом вилучення засновницького прибутку є так зване "розводнення капіталу", тобто додатковий випуск акцій без збільшення реального капіталу AT. Припустимо, засновники, вклавши 100 млн грн в корпорацію, можуть випустити не 100000 акцій, а 150000. Коли вони продадуть 75% за номіналом (1000 грн), то також отримають 12,5 млн грн засновницького прибутку.

Отже, засновницький прибуток - одна із форм прибутку, який за своєю суттю є капіталістичним підприємницьким доходом.

Результатом виробничої діяльності корпорації теж є прибуток. Після сплати податків чистий прибуток акціонерного товариства підлягає розподілу. Рішення про це приймає рада директорів, а затверджується воно на загальних зборах акціонерів.

Розподіл прибутку корпорації здійснюється в такому порядку: частина його використовується для розширення виробництва, виплату зарплати і премій керівникам AT і тільки та частина прибутку, що залишається, йде на виплату доходів за цінними паперами.

Величина дивідендів не постійна. Вона залежить і від загальної суми прибутку AT, і від тієї її частки, котра розподіляється між акціонерами. Такий механізм розподілу прибутку створює широкі можливості для збагачення керівництва корпорації та її засновників шляхом приховування частини прибутку