Заробітна плата, суть, фактори що визначають стан заробітної плати

План

1. Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати

2. Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати

Суть заробітної плати. Фактори, що визначають ставку заробітної плати

Мільйони людей в Україні і в інших країнах продають свої трудові послуги. В обмін за це вони одержують заробітну плату. Таким чином, заробітна плата є доходом, одержуваним від реалізації фізичної та інтелектуальної здатності створювати блага. Вона є основним доходом більшості населення. Пропозиція трудових послуг є основним джерелом доходів.

Конкретна ставка заробітної плати визначається умовами трудової у годи між робітником і роботодавцем. Але треба відзначити, що на заробітну плату впливають роботодавці, держава, профспілки і союзи підприємців та співвідношення попиту і пропозиції робочої сили (рис. 2.6).

Попит на працю виходить від роботодавців. Він випливає з об'єктивних умов діяльності підприємства. Підприємці хочуть отримати прибуток, який є різницею між виручкою від реалізації продукції і затратами на її виробництво. Тому вони зацікавлені відібрати здібних робітників. При доборі працівників можуть враховуватись і суб'єктивні фактори, зокрема такі, як відданість, лояльність, стать, політичні погляди, національність та інші.

Рис. 2.6. Фактори, що впливають на загальний рівень заробітної плати

Треба відзначити, що в деяких регіонах може складатися така ситуація, коли попит на робочу силу пред'являє тільки один роботодавець. Наприклад, у багатьох населених пунктах Донбасу в ролі наймача виступає тільки одна шахта. Такий стан економісти називають монопсонією.

Пропозиція праці виходить від людини, яка шукає роботу. Працівник хоче одержати найбільшу вигоду від продажу своєї послуги. Він прагне продати свої трудові здібності найвигідніше. Пропозиція робочої сили може залежати також від неекономічних факторів, наприклад, від віддаленості роботи від місця проживання, сімейних обставин, престижності роботи, її режиму, екологічних умов, психологічної атмосфери в колективі і подібного.

На заробітну плату впливають також політика держави та профспілки. Для багатьох людей держава є роботодавцем — наприклад, для вчителів, лікарів, водіїв міського транспорту, військовослужбовців, працівників державних підприємств, державних установ і багатьох інших. Вплив держави на умови праці в державному секторі більший, ніж у приватному.

Держава має певний вплив на умови праці і в приватному секторі. Наприклад, на приватний сектор поширюється встановлена державою мінімальна заробітна плата, соціальні відрахування до пенсійного фонду, фонду зайнятості. Держава визначає тривалість робочого дня, тижня, мінімальну тривалість оплачуваної відпустки, умови виходу на пенсію, порядок звільнення, прийняття на роботу та інше.

Вплив профспілок. Наймані працівники об'єднуються в профспілки для того, щоб колективно впливати на умови найму робочої сили. Основним питанням тут є заробітна плата. Впливати на ставки заробітної плати профспілки можуть шляхом укладання угод між профспілками і роботодавцями. Такі угоди можуть укладатися на трьох рівнях: 1) на рівні підприємства — колективний договір між профспілковим комітетом і адміністрацією; 2) на рівні галузі — тарифна угода між галузевою профспілкою та урядом або об'єднанням підприємців; 3) на рівні держави — тарифна угода між федерацією профспілок та урядом або союзом підприємців. Такі угоди укладаються переважно на рік. У них визначаються умови праці, соціальні і технічні умови виробництва та інше.

Профспілки можуть також організовувати страйки, протестувати проти закриття підприємств, впливати на обмеження доступу на ринок праці іноземних робітників.

Крім розглянутих нами факторів, на рівень заробітної плати впливають (рис. 2.7):

Рис. 2.7. Фактори, що впливають на рівень індивідуальної заробітної плати

1) рівень кваліфікації працівника. Складніша праця повинна вище оплачуватися, бо вона за одиницю часу створює більшу вартість і більші затрати працівника на одержання кваліфікації;

2) умови праці. У різних галузях виробництва і на різних ділянках роботи можуть бути різні умови праці, які по-різному

впливають на здоров'я людини, наприклад, загазованість, запиленість, протяги, пов'язана з ризиком робота під землею тощо.

8) дискримінація в оплаті праці. Вона проявляється в тому, що рівень оплати за одну й ту ж роботу може залежати від громадянства, кольору шкіри, віку, статі, походження працівника;

4) національні відмінності в економіці. До них відносять попит і пропозицію робочої сили, кліматичні умови, ступінь механізації праці, автоматизації, фондоозброєності і так далі.

Номінальна і реальна заробітна плата. Основні форми заробітної плати

У ринковій економіці ціни на товари і послуги постійно змінюються, але переважає в цьому процесі тенденція до зростання цін. Періодично змінюється і грошова заробітна плата. Отже змінюються й кількість товарів і послуг, які може оплатити робітник своєю заробітною платою. На цій основі виділяють номінальну і реальну заробітну плату.

Важливо розрізняти номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, місяць. Реальна заробітна плата виражається в кількості товарів і послуг, які працівник може придбати за свою грошову (номінальну) заробітну плату. Динаміка реальної заробітної плати залежить від зміни номінальної заробітної плати та зміни цін на товари та послуги. Індекс руху реальної заробітної плати визначається як відношення індексу грошової (номінальної) заробітної плати до індексу цін:

Припустімо, що номінальна заробітна плата зросла за рік із 100 до 110 грн., а вартість споживчого кошика (індекс цін) — із 100 до 120 грн. У процентному вираженні це становитиме 110 і 120%. Щоб визначити, як змінилася реальна заробітна плата, потрібно індекс грошової заробітної плати поділити на індекс цін:

Отже, реальна заробітна плата може знижуватися навіть тоді, коли зростає номінальна заробітна плата, якщо індекс цін на товари і послуги перевищує індекс номінальної заробітної плати.

Розрізняють також основну і додаткову заробітну плату. Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Основна заробітна плата становить переважну її частину.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні компенсації, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з перевиконанням виробничих завдань, доплати за суміщення посад тощо. Додаткова частина заробітної плати враховує також колективні результати праці, за які виплачуються премії (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Форми заробітної плати за купівельною здатністю грошей і за принципом організації

У ринковій економічній системі застосовуються дві основні форми заробітної плати — почасова (погодинна) і відрядна (поштучна) (рис. 2.9). Почасова заробітна плата нараховується робітникам залежно від кваліфікації і фактично відпрацьованого часу. Вона застосовується у тих випадках, коли результати праці або не піддаються обліку, або не залежать від зусилля працівників (оплата інженерно-технічних працівників, службовців, налагоджувальників, робітників на конвеєрах та автоматичних лініях). Вона може бути простою погодинною та погодинно-преміальною, яка враховує якість продукції, економію матеріалів та інше.

Відрядна форма заробітної плати виступає як пряма відрядна, яка передбачає залежність заробітку від кількості виготовленої продукції відповідно до встановлених розцінок; як відрядно-преміальна, при якій поряд з оплатою за кількістю продукції здійснюється виплата премій за певні показники, які обумовлюються в колективному договорі, і як відрядно-прогресивна, при якій виробіток за встановлену норму оплачується за незмінними розцінками, а все те, що виконується понад норму" оплачується за прогресивною шкалою.

Рис. 2.9. Почасова і відрядна заробітна плата

Заробітна плата є основним видом доходів населення, оскільки переважна більшість людей працюють за наймом. Вона становить приблизно половину особистих доходів населення України і понад 70 % доходів населення розвинутих країн. Система оплати праці в ринковій економіці повинна стимулювати високопродуктивну працю, бути гарантією соціального захисту працівників І забезпечувати підвищення рівня життя населення.