УДК 35.072

С.І. СУЛІМОВА

ТЕНДЕРНІ ВІДНОСИНИ ЯК КОНСТРУКТ ПРАВ ЛЮДИНИ, ПРАВ ЖІНОК

Проаналізовано процеси формування гендерних відносин, їх соціально-рольовий статус. Досліджено трансформування гендерних відносин у гендерні відносини на основі паритету, що сприятиме захисту прав кожної з гендерних груп.

In the article "Gender Relations as the Construct of Human Rights, Women Rights " the process of gender relations formation, their social and role status are analyzed. The transformation of gender relations into gender relations based on parity, which will support the protection of each gender group rights is researched.

В українському суспільстві існує гостра проблема, щодо соціальних гендерних відносин між тендерними групами і пов'язана з реалізацією життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості. З жіночою статевою групою поєднувалось поняття позбавлення в правах, із чоловічою - привілейованість.

Недостатня реалізація інтересів жінок в Україні полягає у проблемі формування гендерних відносин, які є конструктом прав людини, прав жінок.

Різні аспекти сфери регулювання гендерними відносинами досліджували вітчизняні, російські вчені (Н. Аніщук, Н. Болотіна, Бондаренко, М. Буроменський, К. Волинка, Е. Гансова, Г. Герасименко, С. Глазунов, Н. Грицяк, В. Довженко, Е. Друзь, В. Дягілєв, Г. Єльникова, М. Аб. Аль-Нсур, Н. Карбовська, Н. Карпачова, Л. Кобилянська, А. Комарова, О. Ком'яков, Л. Кормич, М. Корецький, О. Кулачек, Лавренчук, І. Лазар, К. Левченко, Л. Лобанова, Л. Магдюк, Т. Макійчук, Т. Мельник, П. Надолішній, Т. Ніколаєнко, О. Озерян, А. Олейник, М. Орлік, С. Поленіна, С. Плотян, Рек. Р. Дебнатх, З. Ромовська, І. Рубіна, О. Суслова, С. Хрисанова, Н. Шведова, О. Яременко, праці яких сталі теоретичною базою дослідження.

Невирішеними залишаються визначення поняття з точки зору управлінського аспекту. Оскільки поняття "гендерні відносини" - явище багатогранне, воно виступає як внутрішній принцип, який стосується всього суспільства в цілому, формується завдяки завданням державної політики по відношенню до соціальних груп.

Мета даної роботи - проаналізувати формування гендерних відносини, їх соціально-рольовий статус для подальшого вдосконалення механізмів державного управління у гендерній сфері.

Завдання роботи: дослідити трансформування тендерних відносин у тендерні відносини на паритетних засадах, що сприятиме захисту прав кожної з гендерних груп.

Для позначення нових стратегій в удосконаленні механізмів державного управління соціально-статевими відносинами, у т.ч. і в правовому вимірі, розглянемо аспект "гендерних відносин" у площині дотримання прав людини.

Поняття "гендерні відносини" увійшло в науковий обіг у 1999 р. і має два змісти: 1) нова соціальна категорія XXI ст., яка означає взаємодію жінок і чоловіків як соціальних спільнот в інтересах суспільства на основі реалізації принципу рівних прав і рівних можливостей; 2) існуюча система волевиявлення жінок і чоловіків у суспільстві як рівних у правах і можливостях, яка закріплена законодавчо, яка реально забезпечена в політико-правових принципах, діях, у побудові громадських і державних структур з урахуванням гендерних інтересів і потреб, які направлені на ствердження гендерної демократії з метою розвитку нової гендерної культури. У кінці XX ст. конструктивний характер гендерних відносин набув міжнародного статусу як основи побудови сучасних відносин між країнами [8, с. 38-39].

Концепція гендерних відносин - це концепція соціальних відносин або соціально організованих відносин між статями, яка включає такі характеристики, як біологічна стать, статево-рольові стереотипи та визначені суспільством норми чоловічої і жіночої поведінки [6, с. 187]. "Вимір соціальних відносин, вкорінених у певній культурі, має елементи як стабільності, так і змінності" [5, с. 520].

У науковій літературі існує декілька концепцій гендерних відносин. Для всіх них базовим положенням є розрізнення понять "стать" (єех) і "гендер" еМег). "Стать" - це термін, який означає ті анатомо-біологічні особливості людей (в основному - в репродуктивній системі), на основі яких люди визначаються як чоловіки або жінки. Його слід вживати тільки стосовно характеристик і поведінки, які випливають безпосередньо з біологічних відмінностей між чоловіками і жінками.

Гендер - це складний соціокультурний конструкт, який відображає відмінності в ролях, поведінці, ментальних і емоційних характеристиках між чоловічим і жіночим і розуміється як організована модель соціальних відносин між жінками і чоловіками, яка не тільки характеризує їх спілкування і взаємодію в сім'ї, а й визначає їхні соціальні відносини в основних інституціях суспільства. Гендер є одним із базових вимірів соціальної структури суспільства, який разом з іншими соціально-демографічними і культурними характеристиками (раса, клас, вік) організує соціальну систему.

Д. Скотт визначає гендер, як конституційний елемент соціальних відносин, заснованих на зовнішніх відмінностях між статтями й первинний спосіб визначення відносин влади [9, с. 42].

Соціальне відтворення гендерної свідомості на рівні індивідів підтримує засновану за ознакою статі соціальну структуру. Втілюючи у своїх діях очікування, які пов'язані з їх гендерним статусом, індивіди констатують гендерні відмінності і одночасно конструюють гендерні відносини, які обумовлені або системою "панування і володарювання", або "рівності".

У багатьох суспільствах жінок і чоловіків не тільки сприймають, але й оцінюють по-різному, обґрунтовуючи це гендерними особливостями і різницею в здібностях.

У цьому розумінні бути чоловіком або жінкою означає зовсім не володіння певними природними якостями, а виконання певної соціальної ролі, що створює переплетіння стосунків і процесів.

Статеві відносини - біологічно обумовлена характеристика, тоді як гендерні відносини мають соціальну природу, є продуктом соціально-культурних норм та очікувань. Такі характеристики змінюються з часом та залежно від країни і культурного середовища.

Гендерні