УДК 636.4.082

Бугаєвський В.М., Балацький В.М., Косой М.С., Онищенко Л.В.

СЕЛЕКЦІЯ НА ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СВИНЕЙ ЧЕРВОНОЇ БІЛОПОЯСОЇ ПОРОДИ ЗА ДОПОМОГОЮ ГЕНЕТИЧНИХ МАРКЕРІВ ПЛОДЮЧОСТІ

Висвітлено стан і направленість роботи з формування високопродуктивного генофонду свиней на Миколаївщині. Акцентовано увагу на вдосконалення продуктивних якостей нових порід м'ясного напряму продуктивності, особливо нової вітчизняної червоної білопоясої породи свиней.

Ключові слова: генетичні маркери, плодючість, селекція, стресостійкість, ДНК- діагностика.

Освещено состояние и направленность работы по формированию високопродуктивного генофонда свиней на Николаевщине. Акцентировано внимание на внедрение продуктивных качеств новых пород мясного направления продуктивности, особенно новой отечественной красной белопоясой породы свиней.

Ключевые слова: генетические маркеры, плодовитость, селекция, стрессо- устойчивость, ДНК-диагностика.

Established state and orientation of the gene for the formation of high-pigs in Mykolayiv. Focused on improving the productive qualities of the new species meats toward performance, especially the new national red bilopoyasoyi breed pigs.

Key words: genetic marker, fruitfulness, selection, stresresistance, DNK-diagnosis.

Аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду свідчить про те, що успішний розвиток свинарства багато в чому залежить від рівня селекції тварин, спрямованої на вирощування висококласного ремонтного молодняку та раннього прогнозування його продуктивних якостей, чіткої взаємодії господарств племінного та товарного призначення.

Період занепаду селекційної роботи в тваринництві в 90-х роках спричинив втрату генофонду вітчизняного племінного поголів'я. У результаті як племінні, так і товарні господарства відчувають гострий дефіцит племінних тварин з високим генетичним потенціалом.

У цей же час селекційна робота в Європі та США розвивалася надзвичайно активно в галузі племінного свинарства, оскільки виробляти свинину вигідніше, ніж яловичину. Це зумовлено тим, що свині:

мають короткий цикл відтворення;

велику плодовитість;

більш епідеміологічно благополучні, ніж птахи та велика рогата худоба;

м'ясо свиней має високі смакові якості.

Одним з найважливіших показників ефективності селекційної роботи є підвищення багатоплідності свиноматок. У свинарстві роботу зі збільшення розміру гнізда проводять з використанням селекційних програм з високопродуктивними лініями свиноматок методами відбору, добору, гібридизації та ввідного схрещування. Однак пряма селекція на плодючість малоефективна в силу низьких коефіцієнтів успадкування (іі = 0,1-0,3) і негативного впливу ознаки фенотипічних факторів.

З розвитком молекулярної біології в даний час з' явилася можливість виділяти гени, які визначають ознаки продуктивності, визначати їх поліморфізм і використовувати в селекційній роботі як маркери.

У якості маркерів плодючості свиней розглядаються наступні гени: естрогенового рецептора - Б8И, бета-субодиниці фолікулостимулюючого гормону (Р8ИБ); рецептора пролактину (РКЬЯ) та ін.

Найбільш широке поширення як генетичного маркера отримав ген Б8Я, у якого поліморфізм обумовлений наявністю двох алелей: А і В, серед яких алель В асоційована зі збільшенням кількості поросят, народжених живими.

Питання підвищення багатоплідності для Мико- лаївщини, де вона складає всього 7-8 поросят при нормі 10-11 голів, є надзвичайно актуальним. Навіть для нефахівців зрозуміло, що без підвищення показника кількості живих поросят при народженні неможливе нарощування поголів'я тварин, а звідси і валового виробництва м'яса, його рентабельності та конкурентоздатності. Високий ступінь кореляції між показниками багатоплідності, масою гнізда при народженні, при відлученні, виробництвом свинини на перехідну голову, інтенсивністю використання маток і багатьма іншими доказано численними науково-дослідними роботами та виробництвом. Тому дослідження в напрямі підвищення багатоплідності свиноматок та прискорення даного процесу є актуальними для виробників свинини в усіх країнах світу, а в таких, як Україна, де в останні роки має місце катастрофічний спад у виробництві свинини, - першочерговим.

Ефективною роботою в цьому напрямі на Миколаївщині займається багатопрофільне приватне

Аналізуючи наведені в таблиці результати досліджень слід відмітити, що вони, передусім, були направлені на виявлення впливу кровності свиней порід ландрас (Л) та п'єтрен (П) на репродуктивні здатності маток червоної білопоясої породи. Проведені дослідження свідчать, що використання кнурів порід ландрас та п'єтрен при дво- та трипородному поєднанні з тваринами ЧБПП позитивно впливає на багатоплідність, живу масу гнізда при народженні, відлученні в віці 30 днів та в віці 60 днів, які складали за поєднаннями ЧБПП х ЧБПП, (ЧБПП х Л) х ЧБПП, (ЧБПП х П) х ЧБПП, (ЧБПП х П ) х Л відповідно 11,0; 11,8; 11,2; 11,4 гол.; 14,8кг; 15,2; 15,0; 14,9кг; 78,6; 84,1; 89,8; 82,7кг; 180,2; 193,8; 184,3; 192,1кг. Найбільш високу багатоплідність мали матки поєднання (ЧБПП х Л) х ЧБПП - 11,8 гол. поросят, що перевищує маток поєднання ЧБПП х ЧБПП на 0,8 голів поросят, або 7,3 відсотка. Найбільша збереженість поросят при відлученні мали тварини поєднання (ЧБПП х Л) х ЧБПП - 93,6 %, що перевищує показник ЧБПП без прилиття крові ландрас на 6,1 %. Ці показники досягнуті завдяки поєднанню традиційної селекційно-племінної роботи з покращення відтворних якостей тварин і сучасних ДНК-технологій, використовуючи досягнення молекулярної біології.

підприємство «Техмет-Юг» Жовтневого району, де протягом останніх років сумісно з науковцями лабораторії з виробництва свинини та відтворення поголів'я у свинарстві Миколаївського інституту АПВ сформовано високопродуктивне стадо нового генотипу - червону білопоясу породу свиней (ЧБПП). Це господарство спеціалізується на виробництві свинини всього декілька років, та темпи нарощування виробництва свинини, її переробки й реалізації племмолодняку в різні регіони України досить значимі. Безумовно, що успішність цієї роботи обумовлює рівень селекційно-племінної роботи та постійний пошук кращих варіантів.

З метою виявлення оптимальних варіантів поєднань розповсюджених в області генотипів зі свиньми ЧБПП, з якими успішно працює господарство і вже