УДК 821.134.2-31.09

Романова Світлана Володимирівна, аспірантка кафедри теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету.

РОЛЬ ТІЛА У РИТУАЛАХ ПЕРЕХОДУ В РОМАНІ РОСИ МОНТЕРО «ІСТОРІЯ ПРОЗОРОГО КОРОЛЯ»

Особливістю стилю роману ««Історія прозорого короля» сучасної іспанської письменниці Роси Монтеро є широка парадигма використання метафори тіла у застосуванні до суспільства, свідомості, творчості, художнього твору тощо. На шляху самовдосконалення героїня роману проходить низку ритуалів переходу, невід 'ємним учасником яких виступає тіло як універсальний інструмент взаємодії зі світом. Досвід усвідомлення власного тіла не лише як засобу самозахисту та виживання, а й як інструменту формування своєї ідентичності дозволив самотній кріпосній селянці не просто вижити в безжалісну середньовічну епоху, а й перетворитися на вчителя, філософа, письменницю. Ритуали переходу уможливлюють рух героїні крізь соціальні прошарки, що виписані у тексті крізь призму метафори тіла.

The wide paradigm of the usage of the body as metaphor regarding society, consciousness, creativity and works of art is the stylistic peculiarity of the novel The History of the Transparent King by Rosa Montero, a modern Spanish writer. On the way to self-improvement the main character of the novel undergoes a number of transition rituals where the body becomes an important instrument of the intercourse between the world and the person. The realization of the fact that the body is not only a means of self-defense and surviving but also an instrument of the identity formation helped this lonely serf not only to survive in a ruthless medieval epoch but also to turn into the teacher, the philosopher and the writer. The rituals of transition make possible the movement of the heroine through different social layers which are described in the text through the metaphor of the body.Актуальність даної розвідки визначається необхідністю заповнити лакуни науково-інформаційного поля українського літературознавства, зумовлені браком критичного аналізу творів сучасних іспанських письменниць. Дана стаття є частиною нашого дисертаційного дослідження, один з розділів якого буде присвячений аналізу ритуалів ініціації в прозі видатної іспанської романістки Роси Монтеро.

Роса Монтеро народилася у Мадриді 1951 року, має журналістську та психологічну освіту. Її журналістська та літературна діяльність відзначена 12 преміями, серед яких Національна премія з журналістики 1980 року, премія Родрігес Сантамарія за визначні досягнення в професійній діяльності 2005 року, Весняна літературна премія 1997 року за роман «Дочка людожера» (La hija del cambal, 1997), премія за кращий роман 2004 року «Місцева божевільна» (La loca de la casa, 1993) та інші. Окрім дев'яти романів, Роса Монтеро є авторкою шести збірок оповідань, чотирьох збірок казок та оповідань для дітей, восьми збірок публіцистичних робіт та двох сценаріїв (один з яких був відмічений телевізійною премією Аргентини 1988 року як кращий іноземний серіал ). «Широко відома в журналістському і літературному світі, Роса Монтеро плідна письменниця, здатна бентежити і смішити своєю добірною, стильною, поліфонічною прозою» [8, с. 1], пише про неї канадська дослідниця сучасної іспанської літератури Міріам Осоріо. Своє останнє дослідження Осоріо присвятила вивченню динаміки категорій статі й роду, їхньому зв'язку, взаємозалежності й незвичайній мінливості у повсякденному житті героїні останнього роману Роси Монтеро «Історія прозорого короля».

Саме цей твір продовжує попередній успіх письменниці. Роман «Історія прозорого короля» (Historia del Rey Transparente, 2005) набув широкого визнання, за рік був перевиданий вдруге, відмічений премією «Кращий роман року» 2006 та третій рік поспіль очолює списки найпопулярніших книжок Іспанії. У ньому Монтеро вміло поєднує історію з середньовічною традицією пригодницьких романів про короля Артура, використовуючи свою майстерність, щоб створити захоплюючу суміш історичного, фантастичного, філософського та побутового роману. Особливістю стилю Роси Монтеро є широка парадигма використання метафори тіла у застосуванні до суспільства, свідомості, творчості, художнього твору тощо.

Твори Роси Монтеро перекладено англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. У 2006 році з'явився перший переклад російською мовою роману «Дочка людожера» (La hija del canibal). На жаль, жоден з романів цієї популярної письменниці не був перекладений українською мовою. Саме тому метою нашого дослідження є введення у вітчизняний науковий обіг основних концепцій останнього роману цієї іспанської письменниці. За відсутності альтернативи, всі цитати з тексту роману подаються у нашому перекладі.

Дія роману розгортається у Середньовіччі (орієнтовно XI-XII ст.), проте реальні історичні події (два Христові походи 1095 та 1212 років, героїчна блокада фортеці Монтсегур 1244 року) та ціла плеяда історичних осіб (Ричард Левове Серце, королева Леонор, Марія Французька, Абеляр та Елоїза та інші) описані у романі в анахронічному порядку, що визнає сама авторка у післямові до роману. Доцільність такого прийому Роса Монтеро пояснює бажанням якнайпереконливіше передати атмосферу «безперервної бурхливої смути, що кочувала шляхами середньовічної Європи» [6, с. 589]. Події майже двох століть вміщуються в двадцятип'ятирічний термін подорожі героїні. Книга наповнена темпоральними стрибками, в ній зустрічаються люди, які мали різницю у віці майже 200 років тому не можна вважати цей твір суто історичним романом. Середньовіччя вдало використано авторкою як тло для висвітлення загальнолюдських та загально історичних проблем.

У своїх коментарях письменниця зізнається, що завжди захоплювалася історією, і Середньовіччя цікавило її найбільше. Серед провідних медієвістів,