«Лист до сина» - присвячення усьому поколінню (за віршем Р. Кіплінга)

«Коли ти знаєш ціну щохвилини...» — писав поет Кіплінг. А що це означає? Ціна хвилини — це ціна чиїхось життів, коли літак, що зазнає аварії, стрімко падає на землю. А в той час на землі народжуються діти, пробуджується до життя вулкан, що довго спав; хтось завершує багатолітнє дослідження в ім'я людей у якійсь галузі науки. Але Кіплінг не просто сказав: «Коли ти знаєш ціну щохвилини» — він додав: «...коли від неї геть усе береш». А що це означає? Можна якийсь час перебувати у бездіяльності, але сповна взяти від минулих хвилин або секунду. Можна одержувати насолоду від дзвону струмка, шуму вітру, співів птахів. А можна присвятити свій вільний час родині, друзям.

Але є й інша ціна кожній хвилині. Можна зустрітися із сильними цього світу або, загубившись у юрбі, рухатися, підкорившись загальній волі, і врешті-решт прийти до будь-якої мети або вирішити проблему, що давно вже назріла. Кіплінг підкреслює:

Коли в юрбі шляхетності не згубиш, а бувши з королями — простоти, коли ні враг, ні друг, котрого любиш, нічим тобі не можуть дорікти...

Якщо раптом ці риси — шляхетність і простота — перестануть бути твоїми супутниками, то ніякі наступні дії не принесуть такій людині радості, щастя і вдачі. Треба на думку поета, жити так, щоб ані ворог, ані друг нічим не змогли б докорити. Ос візьмемо, наприклад, перекладача вірша Кіплінга — українського поета Василя Стуса. Він був саме тією людиною, яка не загубилася в юрбі, не принизила себе пере тими, хто переслідував його за інакомислення. Василь Стус був справжнім патрістом України, любив український народ. Саме завдяки таким людям, як Василь Стус Україна завоювала незалежність. Саме до нього можна в повній мірі віднести слово Кіплінга: «...коли ні враг, ні друг, котрого любиш, нічим тобі не можуть дорікти».

Повернемось до початку вірша. У перших рядках є такі слова, як «залізний спокій». Саме це словосполучення, метафора, відтворює особливий настрій у чи тача. Ми починаємо співпереживати і авторові, і літературному герою, оскільки ми самі прагнемо, всупереч загальній паніці, «жорстокій хулі», розчаруванням зберегти залізний спокій.

У житті чимало перешкод на шляху досягнення людиною заповітної мети, але треба, як закликає Кіплінг, «вміти ждати без утоми» і при цьому не піддаватися злобі, — інакше кажучи, за будь-яких обставин ти мусиш залишатися людиною

Якщо треба заради порятунку знайомої чи незнайомої тобі людини поставити на кін всі свої надбання, то справжня людина зробить це не вагаючись. Згадаймо баладу Стівенсона «Вересовий трунок». Старий бровар навіть не шкодує життя рідного сина і свого також заради збереження таємниці вересового напою, якої пікти володіли багато поколінь. Не втратив гідності у юрбі Делорж, герой балад Шіллера «Рукавичка». Знали ціну кожній хвилині і старий пікт, і лицар Делорж чиє життя висіло на волосинці, коли він вийшов на арену з хижаками, щоб підняти рукавичку своєї дами. Цінував кожну мить життя і герой балади Міцкевич «Альпухара» доблесний Альманзор. Він пожертвував своїм життям заради свободи свого народу — маврів — і справедливості.

У реальному сучасному житті можна знайти людей, яких хочеться наслідувати. Серед таких я б міг назвати першого космонавта вільної України Леоніда Каденюка. А хіба не приклад для наслідування — істинні патріоти України боксери брати Клички?..

Полонять душу читача рядки «Листа до сина»:

Коли ти знаєш ціну щохвилини, коли від неї геть усе береш, тоді я певен: ти єси людина і землю всю своєю назовеш.

Звертає на себе увагу назва перекладу «Лист до сина». У самому тексті нема звернення до сина і навіть згадки про нього. Але сам вірш кожен із нас сприймає як пораду навченої життям людини молодшому поколінню. А син — узагальнений образ цього покоління.