У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Твір на тему: Про що я замислююсь, слухаючи та співаючи гімн «Ще не вмерла Україна

Твір на тему: Про що я замислююсь, слухаючи та співаючи гімн «Ще не вмерла Україна...»?

«Ще не вмерла Україна...» Є віршові рядки, що вийшли з-під пера в різні часи зовсім не схожих поетів, але супроводжують все наше життя. Здається, що ми з молоком всмоктали «Реве та стогне Дніпр широкий...» Тараса Шевченка, «Ще не вмерла Україна...» Павла Чубинського... Ми не мислимо себе без цих шедеврів, як без суворої краси рідної батьківщини, без сонця і зірок, без дощу та грому. Це не просто слова — це душа мого народу.

Павло Чубинський, який народився за часів кріпацтва, був справжнім сином рідної України. Він проявив себе у багатьох професіях, але залишився у пам'яті як творець безсмертних рядків вірша «Ще не вмерла Україна...» Строфи вірша лягли в основу гімна сучасної вільної України.

І нас вже не дивує, що рядки гімну, написані у сиву давнину, актуальні в XXI сторіччі. А таємниці тут ніякої нема. П. Чубинський вимовляє слова: «слава» і «воля» — ці слова — супутники людини будь-якого часу. Ось він каже: «Усміхнеться доля...» Ми і зараз сподіваємося, що для кожного дійсно усміхнеться доля. Вона усміхнеться тільки тоді, коли ми своєю працею возвеличимо Батьківщину. Надра України багаті блакитним паливом, нафтою, але усіма багатствами треба вміло користуватися, ще треба добувати з глибин землі, для цього потрібно упроваджувати новітні технології, обладнання. Багато наукових новинок ще тільки у замислах вчених, і комусь із нас, нинішніх школярів, напевне, доведеться їх реалізовувати. А щоб бути корисним своїй країні у втіленні грандіозних проектів, ми маємо добре вчитися, багато читати. Саме високоосвіченим, працелюбним людям, які будують міцну економіку, по-справжньому усміхнеться доля. І будемо ми, як мріяв про те поет, «панувати у своїй сторонці». Тоді, як писав П. Чубинський, «Чорне море всміхнеться» і «Дніпро зрадіє». Поет писав, що «душу й тіло ми положим на нашу свободу...» Ми можемо з гордістю сказати: свободу ми вже завоювали, і хотілося би ще додати, що ми справді «козацького роду». Але щоб ці слова не розходилися з ділом, ми мусимо себе удосконалювати. Тоді чужі у рідному краї не будуть панувати, і Україна житиме вічно.