Твір на тему: Чарівні предмети в казках.

Як багато в казках чарівних предметів! У чаклунок є чарівна паличка! Так добре — раз! два! три! — і все зробилося! Гарбуз перетворився на карету, дране лахміття — на вбрання принцеси, сірі щури на лакеїв... А веретено у «Сплячій красуні»! Звичайнісіньке веретено, за його допомогою вовну перетворюють на нитки. А от вколола принцеса собі пальчика об нього — і все! Заснула на сто років! Оце вже вигадав Шарль Перро! Та це казка, а у казці має бути щось незвичайне, щоб захопити уяву того, хто слухає, вразити його!

Баба Яга мчить у ступі, відьми літають на мітлах, дівчинка Еллі літає у вагончику, який слугував за домівку її родині, вдягає чарівні черевички... Мабуть, саме ця казка розповідає про те, що не треба мати надію на чарівні речі, а щось робити самому. Сміливий Лев сподівався завдяки чарівному напою стати хоробрим, але став таким тому, що мав частинку хоробрості у своєму серці. А Страшила Мудрий став таки мудрим не завдяки мізкам із голок і булавок, якими напхав його голову чарівник Гудвін.

Чарівним предметам місце, напевно, в музеї! Якби я створювата музей казкових речей, я, мабуть, зробила б його схожим на невеличкий музей братів Грімм у Касселі. Гостей там вітають Бременські музиканти, а на горищі — чарівний світ німецьких казок. Розглянути все можна, тільки ставши навколішки, усе найцікавіше — у скрині або в комині...

Та з казки треба завжди повертатися у реальне життя. І не чарівні предмети роблять добро, рятують героїв, творять чудеса у житті. Найбільші чарівники — це люди! Їхні роботящі руки, їхні добрі серця! І це найважтивіше.