УДК 332.14(477.73)

Діордісв О.Д., Миколаївський державний гуманітарний університет ім. Петра Могили

Проблеми прогнозування соціально-економічного розвитку міста в умовах ринкової трансформації

Метою роботи є адаптація методик прогнозування, придатних для розробки стратегії соціально-економічного розвитку міста, шляхом адаптації існуючих методів прогнозування розвитку підприємств. На прикладі м. Миколаєва показано застосування логістичної кривої як засобу прогнозування для потреб стратегічного планування.

The purpose of the paper is adaptation of forecasting methodics which are proper to working out the strategy of social-economy development of the town. There are showed (at the Mykolaiv example) application of the logistic curve as the forecasting mean for the strategic planning needs.З 1991 року в Україні триває адміністративна реформа, метою якої є надання самостійності регіонам, децентралізація процесу прийняття рішень та досягнення субсидіарності, необхідної для ефективного господарювання. Самостійність регіонів, розвиток місцевого самоврядування потребують надання відповідних прав (самостійність виконання бюджетів, перегляд закріплених податків тощо). З прийняттям Бюджетного кодексу у 2002 році більша частина справи зроблена. Органи місцевого самоврядування отримали можливість самостійно забезпечувати свій розвиток у чіткому нормативному полі. Разом з цим зросла відповідальність місцевих влад за наслідки своїх дій.

Рішення, що приймаються органами місцевого самоврядування, повинні прямо чи опосередковано забезпечувати соціально-економічний розвиток. Немає місця популістським, необгрунтованим рішенням. Тому в останні роки все більшого значення набуває розробка стратегій соціально- економічного розвитку, у відповідності з якими здійснюються видатки місцевих бюджетів таких територіальних утворень, як міста. Стратегічний план є не тільки засобом запобігання нерозважливому ставленню до ресурсів регіону, міста, територіального утворення, але і фактором досягнення успіху та забезпечення розвитку територіального утворення.

Розробка стратегій соціатьно-економічного розвитку міст потребує відпрацьованого методичного апарату, придатного для використання на всіх рівнях місцевого самоврядування, в першу чергу, це стосується прогнозів, без яких розробка стратегії є просто неможливою.

Наявні методи прогнозування розроблені для використання комерційними підприємствами, що робить їх частково не придатними для прогнозування соціатьно-економічного розвитку міст.

Метою роботи є адаптація методик прогнозування, придатних для розробки стратегії соціатьно- економічного розвитку міста, шляхом адаптації існуючих методів прогнозування розвитку підприємств.

Місто як об'єкт прогнозування

Місто є специфічним об'єктом прогнозування, що висуває низку вимог до методики прогнозування: можливість осягнення майбутнього міста як цілісної структури, що має свою історію та закономірності розвитку; зв'язок із зовнішнім середовищем; адекватність.

Специфіку системи "місто" можна побачити, порівнявши її характеристики з характеристиками типового об'єкта управління [1] (див. таблицю). Зазначимо, що існуючі методики моделювання систем висувають саме такі вимоги до характеристик об'єкта, що принципово робить їх частково не придатними для потреб моделювання та прогнозування розвитку такого утворення, як місто [2].

Як об'єкт прогнозування місто вимагає творчого підходу, що потребує не тільки врахування зовнішніх впливів, але й розуміння процесів внутрішньої самоорганізації, динаміки соціальних процесів тощо. Необхідність врахування багатьох процесів, що повністю не піддаються моніторингу, складність визначення міри їх впливу на систему потребують від прогнозування цілісного, історичного підходу з врахуванням багатьох змінних. Альтернативою прогнозування розвитку міста як цілісної системи може бути прогнозування окремих процесів з наступним поєднанням прогнозів.

До цього можна додати, що існування системи "місто" не має чіткої мети функціонування та відомої оптимальної лінії розвитку, тобто управління (а отже, і прогнозування) може здійснюватись лише за критерієм задовільності з точки зору управлінця.

Методи прогнозування та їх придатність для прогнозування соціально-економічного розвитку міста

Методи прогнозування можна поділити на чотири великі групи [3]:

методи економіко-математичного моделювання;

екстраполяції трендів;

регресійного аналізу;

експертних оцінок.

Термін прогнозування варіюється від 5 до 10-15 років, а для якісних методів - необмежено.

Методи економіко-математичного моделювання

Головний недолік методів - високий ступінь адекватності за умови стабільності в системі та зовнішньому середовищі. При ринковій трансформації (поява нових факторів, зміна чи зникнення старих) результати використання цих методів для прогнозування соціально-економічного розвитку неадекватні, що також пов'язано зі складністю та неможливістю формалізації соціальних процесів. Зміни статистичної бази за останні роки значно ускладнили можливість побудови адекватних моделей.

Методи екстраполяції трендів

Соціально-економічні явища повністю не піддаються формалізації, тому ці методи також можуть використовуватись лише частково, при прогнозуванні окремих кількісних процесів. Прогнозна модель вважається прийнятною при похибці в 10%. Похибка прогнозу залежить від довжини ретроспекції та горизонту прогнозування, оптимальне співвідношення - 3:1, що значно змінює період адекватності прогнозу. За умов щорічної зміни статистичної бази, її неповноти постає питання адекватності цього методу. Так само вимагають стабільності системи.

Методи регресійного аналізу вимагають наявності одного незмінного прогнозу (гіпотези), тобто такого, що не змінюється з появою нових даних. За умов прогнозування на великий термін достатньо висока ймовірність появи нових чинників, зміна залежностей тощо, так само потребують стабільного розвитку системи.

Методи експертних оцінок (якісні методи) мають необмежений горизонт планування, адекватні при використанні за будь-якого стану системи (розвиток, стабільність, упадок). Дають можливість прогнозувати соціальні процеси. Недоліки - потребують велику кількість висококваліфікованих експертів, прогнози неможливо виміряти кількісно. Для більшої достовірності вимагають застосування кількісних методик.

Оскільки стратегічне аланування потребує прогнозування як на великий термін (10-20 років), так і на короткий, для коригування стратегії та тактики ми можемо зробити висновок про адекватність кількісних методик прогнозування при невеликому горизонті прогнозування (до двох років - враховуючи трансформаційний характер економіки та суспільства міст України) стосовно окремих економічних процесів. Ці прогнози потребують доповнення якісними