УДК 821.111(73).09:81-115

Довбуш О.І., аспірантка кафедри теорії літератури, порівняльного літературознавства та журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Темпоральні розбіжності:

оригінал - переклад (E. Segal "Oliver's Story" - Е. Сігел "Оліверова історія")

Час формує символічний контекст історії. У даній публікації час розглядається як літературна категорія, що визначає основні розбіжності між оригіналом та перекладом.

Time forms the symbolic context of history. In the given article time is considered as the literary category which determines the main differences between the Source text and the Target text."Поки ніхто мене не питає про нього [час], я не розумію і не маю жодних труднощів, але як тільки намагаюсь щось сказати про нього, я потрапляю у тупикову ситуацію" [1; 292]. Так розмірковував блаженний Августин над проблемою часу в одинадцятій книзі своєї "Сповіді", вказуючи на складність її осягнення звичайною людиною.

Час є першорядним фактором, який визначає місце нашої культури в історії. Він забезпечує динаміку її розвитку та формує її символічний контекст. Кожна культура в глибині своєї "душі" несе щось таке, що неодмінно відрізняє її від надбань інших народів, які уподібнюються один до одного під впливом всеохоплюючої та всепоглинаючої цивілізації. Це не означає, однак, що, будучи однією такою в своєму роді, вона повинна закритись від навколишнього світу і уникати будь-яких контактів. Навпаки, для того, щоб зберігати й розвивати "своє", неодмінно слід вивчати "чуже". Адже де існують розбіжності у поглядах, там пролягають шляхи їх подолання та взаємне збагачення.

Саме прочитання роману Еріка Сігела "Oliver's Story", а потім і його перекладу "Оліверова історія", здійсненого Андрієм Єв- сою, змусило нас замислитись над об'єктивною та суб'єктивною "часовою прірвою", що існує між цими двома одиницями літератури.

Метою нашого дослідження є вивчення різнопланових темпоральних розбіжностей роману "Oliver's Story" та його перекладу. Ознайомившись із поглядами блаженного Августина, М.М. Бахтіна, К. Зєльке, Г.В. Рижухіної на проблему часу, спробуємо розглянути вищезгадану категорію в межах літературної компаративістики, що й становитиме новизну нашого дослідження.

На думку Г.В. Рижухіної, у літературному творі беруть участь три суб'єкти - автор- творець, герой, читач-реципієнт, що обумовлює тісний зв'язок тексту з часом. Відповідно авторка виділяє наступні різновиди часу художнього твору: час створення, час функціонування, час його сприйняття та час, що зображений у ньому [6]. Умовно всі ці етапи становлення художнього твору як цілісної одиниці культурної спадщини певного народу можна було б зобразити у формі прямої. Адже йому притаманна тривалість, поступовість, лінійність. Така схема є логічною, коли ми маємо справу з конкретним витвором певної літератури. У ході компаративного аналізу роману Еріка Сігела "Oliver's Story" та його перекладу, здійсненого Андрієм Євсою, ми дещо деталізували хід твору в часопросторі. На нашу думку, першою сходинкою у цьому процесі є зародження авторської ідеї, що формує основу до безпосереднього написання прототексту. Ми б назвали це часом творення ідеї. Твір не створюється раптово та з нічого. Автора до цього підштовхує ціла низка моментів, що не існують разом і одночасно, а послідовно змінюють один одного, визначаючи, таким чином, тривалість часу. Живучи своїм буденним життям, автор піддається впливу багатьох культурних чинників: епохи, в якій він формувався як особистість та проходить своє становлення; соціуму, в якому перебуває; політики та ідеології, з роллю яких мириться або ж, навпаки, бореться; покоління, до якого належить; літератури, якою захоплюється і яку критикує, та багатьох інших.

Свідомість автора - це не tabula rasa, а полотно, вкрите численними ідеями-мазками, забарвлення яким надає культура у різнобарвних своїх проявах. Саме уява творця твору є тією рукою з пензлем, що окреслює штрихами спочатку лише контури образів, а потім надає їм вже остаточної чіткої форми.

Часом творення ідеї роману Еріка Сігела "Oliver's Story" були події першої половини 70-х років ХХ століття, що припадають на час піку його письменницької кар'єри та слави, яку йому приніс твір "Love Story" (1970). Невідомо, що змусило автора написати роман "Оліверова історія", але можна виділити три причини його пізнішої популярності: 1) сприйняття як логічного продовження "Love Story"; 2) широкий діапазон читацької аудиторії різних вікових груп та статей, на які орієнтований даний бестселер та 3) акцент на економічному бумі кінця 70-х та початку 80-х років минулого сторіччя. Можливо, це передбачав автор і сконденсував свої задуми в часі творення ідеї. Після ажіотажу, спричиненого виходом роману "Love Story", цілком природною була цікавість до того, що робитиме Олівер після смерті своєї коханої дружини Дженні. Проте "Oliver's Story" не виправдала себе в цьому плані. Увага читачів сконцентрувалась на іншому: з приватної історії кохання вона переключилась на життя верхівки американського суспільства як такого в період бурхливого розвитку економіки. Для Сігела та інших письменників того часу важливим завданням було якомога вміліше привернути увагу до життя багатих, щоб таким чином вказати суспільству на можливість досягнення рівня добробуту кожним.

Завершується цей творчий процес у 1977 році, часом написання роману. Період часу, що існував до цього моменту, ми б назвали реальним часом автора, тоді як після моменту виходу твору в світ настає вже реальний час твору - час функціонування, що плавно переходить у