УДК [323+327](477)

Міхель Д.О.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ГЕОПОЛІТИЧНОГО

ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИЙ ВИМІР

У статті досліджуються основні моменти геополітичних особливостей та пріоритетів формування як внутрішньої, так і зовнішньої політики України, враховуючи елементи зовнішньополітичної стратегії з урахуванням національних інтересів країни.

Ключові слова: геополітичне положення, пріоритети формування політики, внутрішня політика, зовнішня політика, національні інтереси, національна безпека, геостратегія, міжнародна політика.

В статье исследуются основные моменты геополитических особенностей и приоритетов формирования как внутренней, так и внешней политики Украины, учитывая элементы внешнеполитической стратегии с учетом национальных интересов страны.

Ключевые слова: геополитическое положение, приоритеты формирования политики, внутренняя политика, внешняя политика, национальные интересы, национальная безопасность, геостратегия, международная политика.

In the article author investigates the main points of the geopolitical characteristics and priorities of the formation of internal and external policy of Ukraine, including elements of foreign policy strategy, that is based on the national interests.

Key words: geopolitical situation, priorities of politics formation, internal politics, external politics, national interests, national security, geostrategy, international politics.

Історичний досвід і логіка розвитку міжнародних відносин переконливо свідчать про надзвичайно важливу роль геополітичного фактора у формуванні як внутрішньої, так і зовнішньої політики держави. Вивчення геополітичних особливостей України дозволяє говорити про те, що з цієї точки зору вона має багато переваг. Насамперед, це пов'язано з її надзвичайно вигідним географічним

розташуванням, оскільки в ракурсі геополітики вона займає на Євразійському континенті винятково важливе, багато в чому унікальне місце, яке часто визначають поняттями «географічний центр Європи», «перехрестя між Сходом і Заходом». Маючи територію понад 600 тис. кв. км, і посідаючи в Європі шосте місце за чисельністю населення, Україна володіє унікальними природними умовами, вигідно відрізняючись і родючістю ґрунтів, і значною кількістю корисних копалин, і сприятливими кліматичними умовами. До того ж вона володіє вельми розвиненими шляхами сполучень і має вихід до моря.

Все це сприяло тому, що протягом історії територія України була перехрестям не лише міграційних, але й торгівельних шляхів. Якщо річкова система формувала зв'язки за лінією Північ - Південь, то сухопутні шляхи сприяли контактам між народами Сходу і Заходу через її територію. Тому із стародавніх часів через територію сучасної України проходили торгівельні комунікації між країнами балтійським і середземноморськими, між Західною і Центральною Європою та Середньою Азією і Китаєм. Тобто, як зауважував із цього приводу відомий український мислитель Ю. Липа, українські землі не є якимсь закутом. При огляді торгівельному і геополітичному - це одна із важливих країн світу і це значення України буде лише зростати.

Щоправда, тут слід зауважити, що всі ці геополітичні переваги у минулому нерідко перетворювалися на вади, оскільки за відсутністю надійних природних рубежів Україна протягом століть була об'єктом чужоземних зазіхань і багаточисельних експансій з боку своїх сусідів, що позбавило її можливості самостійного державного існування, а її територія була розпорошена різними країнами. Не можна не сказати й про те, що торгівельні шляхи, що проходили через територію України, обумовлювали перевагу тих чи інших культурних впливів - чи то грецьких за античні часи, чи то візантійських і норманських в епоху Київської Русі, чи то західноєвропейських і московських у період пізнього середньовіччя, а всі разом вони обумовлювали також і різні геополітичні орієнтації [1, с. 98-99]. Все це не могло не накласти свого відбитку на менталітет населення різних регіонів України, наслідки в різниці якого ми відчуваємо й сьогодні.

Розмірковуючи про географічні і природні переваги України слід зазначити, що самі по собі вони, зрозуміло, не в змозі вирішити завдання перетворення держави у впливову, розвинену, процвітаючу державу. Для використання цих переваг потрібна розумна і послідовна політика, якої поки що ми не спостерігаємо. Важко не погодитись із словами першого Міністра закордонних справ незалежної України А. Зленка, сказаними ним у зв'язку з цією обставиною: «Розмірковуючи абстрактно, Україна могла б з легким серцем проміняти свою геополітичну вагу на економічний і політичний вплив, характерний для успішних східноєвропейських країн. Адже геополітична вага - це властивість певної території. А економічний та політичний вплив - властивість певної нації, нації успішної. Україна була б геополітично важливою для Росії, Європи, Сполучених Штатів навіть як би вона була безлюдною пустелею. Багато політиків світу саме так і сприймають нас - як важливу територію. Ми ж маємо стати важливою нацією. Таким я бачу наш шлях у зовнішній політиці - від території до нації... На жаль, у внутрішній політиці України саме слово політика важить не так багато.., і це, безперечно, шкодить розвитку держави» [2, с. 7].

Зрозуміло, ці слова слід сприймати як глибоке розчарування недоліками української політики - як зовнішньої, так і внутрішньої, а не як недооцінку ролі геополітичного фактора. Тим більш, що його сутність не обмежується тільки територіальними властивостями. Не меншу роль тут відіграють також промисловий та науково- технічний потенціал держави, рівень освіченості населення, його духовної культури тощо, за якими Україна, незважаючи на велику кількість невирішених проблем, зовсім «не пасе задніх». Володіє вона і значним воєнним потенціалом, що також відіграє значну роль при характеристиці геополітичного фактора. Слід, нарешті, враховувати й ту обставину, що Україна межує з багатьма країнами, що зумовлює необхідність