Облік податку на прибуток

План

1. Зміст та необхідність визначення облікового та податкового податку на прибуток

2. Зміст та види податкових різниць

Зміст та необхідність визначення облікового та податкового податку на прибуток

За вимогами П(С)БО 17 "Податок на прибуток" підприємства України повинні визначати тимчасові різниці, що виникають через відмінності в оцінках активів чи зобов'язань за даними фінансової звітності та податковою базою. Підприємства можуть визначати їх щоквартально, визнаючи при цьому у проміжній звітності відстрочені податкові активи або відстрочені податкові зобов'язання. П(С)БО 17 "Податок на прибуток" дозволяє також визначати їх лише при складанні річної фінансової звітності. У такому випадку при складанні проміжної (квартальної) звітності відстрочені податкові активи або зобов'язання не визначаються. У звіті про фінансові результати у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" відображається сума поточного податку на прибуток (визначеного за податковим законодавством).

Різниці, що виникають, можуть бути анульовані в майбутніх періодах або такими, що не анулюються. Якщо їх анулювання неможливе в наступних облікових періодах, то такі різниці не враховуються при визначенні відстрочених податкових активів чи зобов'язань. Прикладом таких різниць можуть бути штрафи, пені, неустойки сплачені (нараховані). В бухгалтерському обліку вони відносяться до складу інших операційних витрат, зменшуючи обліковий прибуток, при визначенні податкової бази розрахунку цього податку не враховуються у складі валових витрат. Якщо на підприємстві суми нарахованого облікового і податкового прибутку відрізняються через наявність постійних різниць і тимчасових різниць у звітному періоді немає, то у статті "Податок на прибуток від звичайної діяльності" звіту про фінансові результати відображається сума поточного податку на прибуток.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності визначено П(С)БО 17 "Податок на прибуток". У П(С)БО 17 визначено зміст понять облікового та податкового прибутку.

Обліковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку) до оподаткування, визначена в бухгалтерському обліку і відображена у звіті про фінансові результати за звітний період.

Податковий прибуток (збиток) — сума прибутку (збитку) визначена за податковим законодавством об'єктом оподаткування за звітний період.

Сума податкового прибутку або збитку нараховується, виходячи з податкової бази. Податкова база активу і зобов'язання — оцінка активу і зобов'язання, яка використовується з метою оподаткування цього активу і зобов'язання при визначенні податку на прибуток.

Між обліковим і податковим прибутками (збитками) визначають постійні та тимчасові різниці.

Постійною вважається різниця між податковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає в поточному звітному періоді і не анулюється в наступних звітних періодах.

Тимчасовою є різниця між оцінкою активу або зобов'язання за даними фінансової звітності та податковою базою цього активу або зобов'язання відповідно. Тимчасова різниця може призводити до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах.

Порядок оподаткування податкового прибутку (збитку) визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. №334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зі змінами і доповненнями), (далі Закон).

За ст. 3.1. цього Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригова- ного валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань.

Валовий доход — загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) платни- ком податку протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Валові витрати — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які купуються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів — поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах визначених норм амортизаційних відрахувань.

Доходи та витрати в бухгалтерському обліку визнаються за принципом нарахування, за яким результати господарських операцій визнаються і відображаються тоді, коли вони відбуваються незалежно від руху грошових коштів. Принцип нарахування використовується одночасно з принципом відповідності, за яким витрати визнаються і у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку з визнаними у даному звітному періоді доходами.

Датою збільшення валових доходів чи витрат вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбудеться будь-яка з подій, що сталася раніше:

— дата списання коштів з банківських рахунків платника податку;

— дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку робіт (послуг).

Зміст та види податкових різниць

У зв'язку з відмінностями облікової політики, що використовується для бухгалтерського обліку і вимогами законодавства про оподаткування можливе виникнення податкових різниць через такі причини (рис. 18.1).

Податкові різниці залежно від умов погашення можна поділити на такі види:

1. постійні;

2. тимчасові.

Постійні податкові різниці при визначенні відстрочених податкових активів чи зобов'язань не враховуються.

Тимчасові податкові різниці в свою чергу поділяються на такі групи:

а) тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;

б) тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню.

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню, призводять до виникнення відстроченого податкового активу. Вони виникають за умови, коли обліковий прибуток менший за податковий через одну з причин:

— дохід в бухгалтерському обліку тимчасово менший від валового доходу;

— витрати в бухгалтерському обліку тимчасово перевищують валові витрати.

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню та є наслідком інвестицій в дочірні, асоційовані та спільні підприємства, визнаються відстроченим податковим активом за таких умов:

— анулювання тимчасових різниць протягом дванадцяти місяців з дати балансу;

— очікування податкового прибутку, достатнього для списання тимчасової різниці.

Відстрочений податковий актив слід визнавати для перенесення на подальші періоди невикористаних податкових збитків у тих випадках, якщо є імовірність отримання за цими ж операціями майбутнього оподатковуваного прибутку. Якщо за окремими операціями немає імовірності отримання майбутнього оподатковуваного прибутку, відстрочений податковий актив не визнається.

Відстрочений податковий актив не визнається, якщо він виникає внаслідок :

а) негативного гудвілу, який виникає внаслідок об'єднання підприємств згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств";

б) первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий та податковий прибуток (збиток).

При визнанні відстроченого податкового зобов'язання основним є те, що його балансова вартість буде компенсована у майбутніх періодах шляхом вибуття з підприємства ресурсів, що втілюють економічні вигоди.

Відстрочене податкове зобов'язання не визнається, якщо воно виникає внаслідок:

а) гудвілу, якщо його амортизація податковим законодавством не передбачена;

б) первісного вибуття активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств) які не впливають на обліковий і податковий прибуток (збиток).

Порядок визначення податкових різниць

1. Сума поточного податку на прибуток (за декларацією)— 2580 тис. грн.

2. Залишок на кінець року за авансами отримали — 150 тис. грн.

3. Залишок на кінець року по авансах виданих — 400 тис. грн.

4. Резерв сумнівних боргів — 230 тис. грн.

5. Фінансовий результат (ф. №2) — 7266 тис. грн.

Для розрахунків використовуємо ставку податку на прибуток 30 %. З 01.01.04. ставка податку на прибуток складає 25 %.

Порядок розрахунку, тис. грн.: 150х30%=45 400 х 30%= 120

230 х 30% =69

120 — 45-69 = 6 тис. грн. — відстрочене податкове зобов'язання.

Результат, тис. грн. :

Дебет 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності" 2586

Кредит 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" 6 Кредит 641 "Розрахунки за податками" 2580

Поточний податок на прибуток та податкові різниці відображаються на рахунках бухгалтерського обліку таким чином (табл. 18.1.).

Проведемо розрахунок податкових різниць, за умови, що аванси видані складають 300 тис. грн. при всіх інших незмінних даних.

300 000 х 30% = 90 тис. грн.

У результаті розрахунку отримаємо відстрочений податковий актив — 24 тис. грн. (45+69 — 90).

При визнанні зобов'язань з податку на прибуток в поточному періоді складемо такий обліковий запис, тис. грн.:

Дебет 981 "Податки на прибуток від звичайноїдіяльності" 2 556 Дебет 17 "Відстрочені податкові активи" 24

Кредит 641 "Розрахунки за податками" 2 580

У звіті про фінансові результати податок на прибуток буде відображений таким чином (табл. 18.3):

Відстрочені податкові активи в сумі 24 тис. грн. відображаються в І розділі активу балансу, ряд 060.

Відмінності при визнанні суми доходів у бухгалтерському обліку виникають через те, що до валових доходів, визначених для цілей оподаткування, включаються:

— суми перевищення вартості придбаних запасів на кінець періоду порівняно з їх вартістю на початок періоду (коригування запасів);

— аванси отримані;

— суми отриманої безповоротної фінансової допомоги;

— інші доходи.

Перелічені доходи не визнаються в бухгалтерському обліку або мають особливості у визнанні. Наприклад, суми отриманої безповоротної фінансової допомоги, які визнаються доходами для цілей оподаткування в момент її отримання, в бухгалтерському обліку визнаються як дохід у тих періодах, коли були здійснені витрати, пов'язані з використанням такого фінансування. Якщо кошти цільового фінансування були використані для придбання основних засобів, то дохід визнається у сумі нарахованої амортизації, для придбання запасів — по мірі їх використання.

В окремих випадках