Бухгалтерський облік зовнішньоекономічних операцій. Безготівкові розрахунки в іноземній валюті, продаж та купівля іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України

План

1. Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній валюті

2. Порядок купівлі та продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України

3. Література

Порядок проведення безготівкових розрахунків в іноземній валюті

Перелік операцій, які можуть проводити юридичні особи - резиденти зі своїх поточних рахунків в іноземній валюті, наведений в Положенні про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та у гривнях, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 р. № 527. У Положенні визначено, що є поточними торговими і не торговими операціями, які кошти зараховуються на поточний рахунок та які операції проводяться з цього рахунку.

Граничні терміни розрахунків за зовнішньоекономічними операціями

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті визначається Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. № 185/94.

Згідно з цим Законом виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Відстрочення поставки при проведенні імпортних операцій нерезидентів не може перевищувати 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитива зазначений термін діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента. . Виняток становлять:*

експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва, терміни розрахунків за яку не можуть перевищувати 180 календарних днів з дати митного оформлення такої продукції;

* експортно-імпортні операції суб'єктів космічної діяльності у деяких випадках, розрахунки за якими здійснюються у термін до 500 календарних днів.

Перевищення всіх зазначених вище термінів потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Штрафні санкції за порушення термінів розрахунків

Порушення резидентами граничних термінів розрахунків тягне за собою сплату пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаноі виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення ВМД, підписання акта виконаних робіт (іншого документа) - при експортних операціях або здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь нерезидента - при імпортних операціях, які здійснюються за умови відстрочення поставки.

Зауважте, якщо ви перші отримали товар (при імпорті) чи гроші (при експорті) І ще не розрахувались за нього у першому випадку чи не поставили товар у другому випадку, то при таких умовах штрафні санкції законодавством України не передбачені, тобто держава контролює тільки виконання зобов'язань нерезидентів перед резидентами.

Пеня за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями стягується з резидентів державною податковою інспекцією за наслідками документальних перевірок.

Причому обмеження щодо термінів нарахування і суми пені за порушення термінів зарахування валютної виручки чинним законодавством не встановлено (роз'яснення наведені у листах Вищого арбітражного суду України від 07.02.2000 р. №01-8/48 та ДПА України від 04.05.98 р. №4609/11/27-0216).

Якщо затримка у розрахунках чи поставках продукції виникла не з вини підприємства, вам необхідно звернутись до суду (арбітражного суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України) з позовною заявою при стягнення з нерезидента

заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортним контрактом. У разі прийняття цієї позовної заяви граничні терміни розрахунків зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду граничні терміни розрахунків поновлюються 1 пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення граничних термінів розрахунків не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.

При виконанні резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії на перевищення граничних термінів розрахунків. Порядок віднесення операцій резидентів до вищезазначених встановлюється Кабінетом Міністрів України1.

Порядок одержання ліцензії за експортного, імпортною та лізингового операціями

Ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями надаються центральним апаратом Національного банку України2.

Для одержання ліцензії за експортною, імпортною та лізинговою операціями резидент повинен подати до НБУ такі документи:*

заяву за довільною формою з обґрунтуванням потреби в перевищенні законодавчо встановлених строків розрахунків, яка обов'язково повинна містити повну назву, місцезнаходження (повну адресу), кодзаЄДРПОУ резидента; реквізити банку, через який здійснюються розрахунки за договором; назву, місцезнаходження (повну адресу) нерезидента; номер і дату договору, номер і дату ВМД або платіжних документів (за їх наявності на день подання заяви), суму заборгованості та строк перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків;*

висновок Державної податкової адміністрації України про можливість продовження цих строків за зовнішньоекономннйми договорами1. Без цього висновку клопотання про отримання ліцензії Національний банк України не розглядає;*

копію договору з нерезидентом, який повинен містити повну адресу та банківські реквізити контрагентів. Якщо договір укладений іноземною мовою, то резидент подає його нотаріально засвідчений переклад українською мовою;*

копію ВМД, якщо експортується продукція (об'єкт лізингу), а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - копію підписаного акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності (за лізинговим договором копія ВМД подається лише тоді, коли рсзидент-лізингодавець звертається по ліцензію на перевищення строків, установлених раніше наданими за цим договором ліцензіями);*

копії документів, що засвідчують дату здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента або здійснення банком платежу на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива (при імпортних або лізингових операціях, якщо лізингоодержувачем є резидент);*

копію довідки Міністерства економіки України про відсутність у резидента та нерезидента обмежень нездійснення зовнішньоекономічної діяльності, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" , та про відповідність договору вимогам чинного законодавства України.

Законодавчо встановлений строк розрахунків за експортною, імпортною та *лізинговою операціями або строк, установлений відповідно до раніше отриманих ліцензій за цими операціями, продовжується з дати що зазначена у висновку Державної податкової адміністрації про можливість продовження цих строків.

За договором лізингу, за яким резидент є лізингодавцем, строк розрахунків за яким перевищує законодавчо встановлений, центральний апарат надає першу ліцензію лише за умови, що митне оформлення об'єкта лізингу ще не відбулося. Якщо резидент приховав від НБУ факт митного оформлення об'єкта лізингу, то ліцензія підлягає скасуванню з дня її надання та обов'язковому поверненню НБУ протягом десяти днів з дня отримання резидентом повідомлення про скасування ліцензії.

Центральний апарат НБУ розглядає документи, подані резидентом, протягом 20 робочих днів з часу отримання повного пакета документів і надає резиденту ліцензію або відмовляє у її наданні із зазначенням причин відмови в письмовій формі. Надана ліцензія може скасовуватися з дня її видачі, якщо після надання ліцензії буде встановлено, що подані резидентом для отримання ліцензії документи містять недостовірну інформацію.

Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями

Контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами, згідно з декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" покладається на уповноважені банки, через які проводяться ці операції1.

Якщо договір передбачає поставку товару в Україну або здійснення авансового платежу на користь нерезидента у кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків окремо за кожним фактом здійсненя поставки товару або авансового платежу. Якщо відповідно до експортного (лізингового) договору резидент експортує продукцію (передає майно у лізинг нерезиденту) без її (його) вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором.

Якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни, то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені у договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу. За відсутності у договорі умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос- курс), за яким здійснюється перерахування, банк з метою контролю використовує:

а) офіційний обмінний курс Національного банку України на дату платежу, якщо однією з валют є гривня;

б) курс, що склався на Московській міжбанківській валютній біржі або встановлений центральним банком країни СНД чи Балтії на дату платежу, якщо одна з